Турятський ліцей — Розвиток мовлення

Розвиток мовлення

Деталі: Батьківська категорія: Атестація 2016; Створено: Вівторок, 05 січня 2016, 16:28; Останнє оновлення: П'ятниця, 01 квітня 2016, 06:20; Перегляди: 372

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ТА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

УЧНІВ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Сучасна дидактика розвивається, поповнюючись новими концепціями та технологіями навчання. Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів завжди була однією з найбільш актуальних в теорії і практиці навчання. Педагоги шукали нестандартні форми проведення занять, розробили дидактичні ігри.

   За останній час інтерес дослідників спрямований на освоєння активних та інтерактивних форм і методів навчання. Для теоретиків і практиків у галузі освіти є очевидним, що головними факторами розвитку особистості є предметно-практична діяльність і взаємодія між людьми.
   Мета: аналізувати стан проблеми розвитку критичного мислення у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі.
   Дослідник Т.Паніна стверджує, що, як показує багаторічний досвід роботи у системі професійної освіти, навчання є ефективним, якщо:
   – учні відкриті для навчання і активно взаємодіють і співпрацюють з іншими учасниками освітнього процесу;
   – мають змогу аналізувати свою діяльність і реалізувати власний потенціал;
   – можуть практично підготуватися до того, з чим зустрінуться у професійній діяльності;
   – можуть бути самими собою, не бояться виражати себе, припускатись помилок за умови, що не отримають за це негативну оцінку [4, с.3].
   Проблема розвитку логічного мислення учнів і студентів є актуальною проблемою сьогодення. В руслі діяльнісного підходу психологічною основою навчання є “активна пізнавальна діяльність самого учня, яка приводить до формування вміння творчо мислити, використовуючи здобуті у процесі діяльності знання, навички і вміння” [1, с.46].
   Сучасна орієнтація освіти на формування компетенцій як готовності і вміння людини до діяльності і спілкування вимагає створення дидактичних і психологічних умов, у яких учень або студент може проявити не тільки свою інтелектуальну і пізнавальну активність, але і власну позицію, розкрити особистість, виразити себе як суб’єкт навчання.Учень залучається до навчальної діяльності з різним ступенем активності. Г.Щукіна виділяє 3 рівні активності учнів:
   – репродуктивно-імітаційний;
   – пошуково-виконуючий;
   – творчий [4, с.5 ].
   Учені доходять висновку, що творчий рівень вимагає готовності учнів до теоретичного осмислення знань, розуміння зв’язків між предметами і явищами, самостійного пошуку розв’язання проблеми.
   На сучасному етапі розвитку педагогічної науки формується і уточнюється поняття “інтерактивне навчання” – навчання, яке основано на психології людських взаємовідносин і взаємодій” [1, с.74], “навчання, яке розуміється як спільний процес пізнання, де знання добуваються в спільній діяльності через діалог, полілог учнів між собою та вчителем” [3, с.102].
   Інтерактивне навчання пропонує іншу логіку навчального процесу: не від теорії до практики, а від формування нового досвіду до його теоретичного осмислення через його застосування. Досвід і знання учасників процесу є джерелом їх взаємонавчання і взаємозбагачення.
   Таким чином, інтерактивне навчання може стати базою для розвитку критичного мислення. Як стверджують дослідники Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл, критичне мислення є “складним процесом творчої інтеграції ідей та джерел, переоцінки та перебудови понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним процесом пізнання, що відбувається водночас на багатьох рівнях” [2, с.3].
   Автори стверджують, що критичне мислення можуть осягнути не лише учні старших класів, але і молодших. На думку дослідників, вміння просіювати інформацію та вирішувати, що важливо, а що ні, буде потрібно учням для успіху в світі, який швидко змінюється, їм необхідно буде вміти розуміти те, як різні частини інформації можуть поєднуватись між собою, знадобиться вміння надавати відповідний контекст новим ідеям та знанням, оцінювати нові знахідки та відкидати знецінену інформацію. Обґрунтовуючи важливість критичного мислення, вони формують такі тези:
   1. Знання має цінність лише тоді, коли воно використовується та усвідомлюється концептуально.
   2. Майбутнє відкрите для тих, хто критично перевіряє інформацію та вибудовує свої власні реальності.
   3. Критичне мислення виникає внаслідок добре сконструйованого навчального плану, виконання якого виховує критичне мислення [2].
   Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл переконані, що “для того, щоб відбулось повнозначне, критичне розуміння, розраховане на довгий строк, учні мають бути активно залучені до навчального процесу. Активне залучення означає, що учні мають усвідомити своє власне мислення у своїх власних словах. До того ж вони мають висловлювати свої знання та розуміння через або активне мислення у ході письма, або через говоріння”[2].
   Таким чином, в учнів формується власний план для мислення про певну тему чи ідею.
   Автори запропонували такі етапи методичної системи:
   1. Актуалізація ( обговорення до ознайомлення зі змістом).
   2. Усвідомлення змісту.
   3. Рефлексія ( обговорення після ознайомлення з текстом).
   Застосування методичної системи варіюється в залежності від віку та обізнаності учнів.
   Т.Паніна зробила висновки щодо результатів інтерактивного навчання:
   – інтерактивні методи навчання дозволяють інтенсифікувати процес розуміння та творчого використання знань при вирішенні практичних завдань;
   – в учнів формуються продуктивні підходи до оволодіння інформацією;
   – встановлюються доброзичливі стосунки з викладачем;
   – інтерактивне навчання збільшує мотивацію в учнів при розв’язанні проблем, які обговорюються, що надає емоційного піднесення до їх пошукової активності;
   – в інтерактивному навчанні кожен має успіх, робить свій внесок до результату групової роботи;
   – процес навчання стає цікавим [4, с.12 ].
   Як відомо, дискусія стала все ширше застосовуватись як метод інтерактивного навчання. Принципами організації дискусії є виникнення альтернативних думок, шляхів вирішення проблеми, конструктивність критики, забезпечення психологічної захищеності учасників.
   Неможливо запланувати всі аспекти дискусії, але є можливість визначити її основні етапи та ключові моменти:
   1. Сформулювати тему дискусії ( вона повинна мати проблемний характер).
   2. Визначити зміст, проблеми і питання дискусії.
   3. Сформулювати мету дискусії.
   4. Продумати основні способи і питання для контролю за ходом дискусії [4, с.41].
   Однією з популярних за останні роки є “техніка акваріуму”, яка виділяється серед усіх форм дискусій тим, що її зміст тісно визначено протиріччями, а іноді і конфліктами учнів з якогось питання.
   На уроках іноземної мови розвиток критичного мислення допоможе учасникам ширше застосовувати усне та письмове мовлення, автоматизувати навички говоріння та письма.
   Мета: надати учасникам змогу вільно включатись в обговорення проблеми і виходити з нього.
   Проведення:
   1. 5-6 учасників разом з керівником сідають у коло. Вони – “риби”. Навколо них стають інші учасники групи, вони – “рибалки”.
   Тема дискусії: Проблема екологічної ситуації в Україні.
   2. Викладач пропонує проблему: You know, that environmental situation is rather complex in Ukraine.
   The high population density, heavy industrial development and relatively low freshwater endowment of the Black Sea and the Asov Sea basins influenced the environmental situation. What is your opinion on this topic?
   Члени внутрішнього кола активно дискутують з приводу запропонованої проблеми. “Рибалки” стоять за ними та вступають тільки тоді, коли їх зацікавить певна версія. Вони доповнюють, ставлять запитання, конкретизують.
   Наприклад:
   What do you think of clearing city centres of traffic?
   Will it come to the lung cancer?
   What is your attitude to wastes and recycling things?
   3. Після того, як учасники обговорили одне питання, учасники міняються місцями так, щоб усі учні або студенти побували в колі. При цьому мають фіксуватись активність, характер пропозицій, критика, емоційні реакції.
   Наприкінці проводиться загальна дискусія щодо обговорюваної теми.
   Наступна форма, яку можна застосовувати при розвитку логічного мислення-“ Сніговий ком”.
   Мета: опрацювання точок зору всіх членів груп. При використанні цієї техніки в активну дискусію включаються майже всі учасники.
   Проведення:
   Для проведення цього виду дискусії знадобиться велика кількість карток ( половина аркуша А4) і маркери.
   1. Учням роздається по 4-8 карток. Кожному пропонується написати по 4-8 варіантів відповіді на певне питання. На кожній картці пишеться тільки один варіант.
   Наприклад: What do you think are the worst kinds of pollution?
   Учасники дають можливі відповіді:
   The noise and the exhaust of cars.
   I think the noise of airports is much worse.
   Учні або студенти шукають шляхи вирішення цієї проблеми.
   City centres should be left only for pedestrians and all traffic should be banned. As to the enterprises which pour smoke out of their chimneys they should be moved out. They endanger the health of people.
   2. Учасники об’єднуються в пари. В результаті дискусії пара відбирає найбільш погоджені речення-картки.
   3. На третьому етапі учасники об’єднуються в четвірки і також шляхом дискусії в мікрогрупі залишають ледь більше половини від загальної кількості.
   Представник групи захищає загальні наробки, демонструючи картки аудиторії. Після цього картки, зафіксовані скотчем на дошці, коментуються кожною групою, а потім проводиться класифікація і систематизація речень.
   Таким чином, дискусія має низку переваг для розвитку критичного мислення:
   – забезпечує глибоке засвоєння знань. Активна, емоційна, зацікавлена дискусія веде до засвоєння нових знань, може примусити людину замислитись, змінити або переглянути свої установки;
   – під час дискусії здійснюється активна взаємодія між тими, хто навчається. Активна участь у дискусії розвиває комунікативні навички, формує впевненість у собі;
   – зворотний зв’язок з тими, хто навчається. Дискусія забезпечує бачення того, наскільки група розуміє питання, які обговорюються. Вона також дає учасникам можливість перевірити власні установки.
   Дискусійний метод допомагає вирішити такі завдання:
   – навчання учасників аналізу реальних ситуацій, а також формування навичок відокремлення важливого від неважливого;
   – моделювання особливо складних ситуацій;
   – демонстрація.
   Роль викладача при проведенні будь-якої дискусії найбільш близька до ролі посередника і включає в себе такі функції:
   – сформулювати проблему і тему дискусії, створити необхідну мотивацію;
   – створити доброзичливу атмосферу. Найкраще дискусія проходить в дружній атмосфері. Важливо, щоб людям, які знаходяться в аудиторії, було легко встановити візуальний контакт між собою. Кількість учасників при цьому має бути мінімальною;
   – сформулювати разом з учасниками правила ведення дискусії (виступити повинен кожний, уважно вислуховувати того, хто говорить, аргументовано підтверджувати свою позицію, не повторюватись, не допускати конфронтації, не оцінювати тих, хто виступає доти, доки не зрозумієш їхню позицію;
   – керувати дискусією: підтримувати високий рівень активності всіх учасників, підключати пасивних учасників;
   – оперативно проводити аналіз ідей, які було проголошено.
   Таким чином, групова дискусія сприяє активізації міжособистісних стосунків у навчальній, діагностичній, психотерапевтичній, творчій діяльності, а при навчанні іноземних мов допомагає формувати в учнів діалогічне та монологічне мовлення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бадмаев Б.Ц. Методика преподавания психологии: учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений. – М., 2001.
2. Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів”, 1998.
3. Коротаева Е.В. Хочу, могу, умею. Обучение, погруженное в общение. – М., 1997.
4. Панина Т.С. Современные способы активизации обучения: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Академия, 2006. – 176 с.
5. Karpiuk O.D. English Study 11. – Видавництво Карпюка, 2003.