Наші бабусі

  • Друк

Наші бабусі Родинне свято

Учень,

Добрий день, люди добрі.

Що сидять в нашій господі.

Раді з святом вас вітати.

Щастя і добра бажати.

Учениця.

Красиво і світло у нашій світлиці,

Сонце у вікна нам світить ясне.

Сьогодні у класі бабусине свято, і хочеться всіх привітати мені.

Кланяються гостям, кладуть хліб на стіл і сідають разом зі всіма дітьми класу.

Вчитель, Діти, сьогодні до нас завітали найулюбленіші для кожного з вас люди — ваші бабусі. Вони — невтомні трудівниці, скарбничі мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів, цікаві казкарі.

Ось вслухайтесь, діти, у саме слово: бабуся, бабусенька, бабунечка, бабусечка, бабця. Правда, яке воно ніжне, красиве, лагідне, пестливе, А чому?

Діти, Тому, що бабуся прожила на світі удвічі більше за наших маму і тата, бачила в житті удвічі більше за наших маму й тата, і ми удвічі дорожчі для неї, бо ми — діти її дітей, бо ми — її онучата, дівчата чи хлоп’ята, бо ми її пташенятка, лаетів’ятка, поросятка.

Учень. 1 коли це бабця називала мене поросятком?

Учениця. Напевно, коли ти був бруднулею!

Учень.

Згадав! Це було тоді, коли я   Заталапав чобітятка.

І щоб сховатися від тата, —До бабусі утікав!

А вона побурчить. Поцілує та й мовчить Чи то хліба, чи води,

Чи сорочку, чи штани —  Все до бабці, не до тата:

Там безпечно від біди.  ! щасливо той живе,

В кого бабця люба є,  Той біди вже не зазнає,

Бо бабусенька скрізь дбає.

Учениця, А дбає бабуся про тебе тому, що ти її дитиночка — кровиночка. Правду кажуть у народі: «Діти —- це діти, а справжні діти — це онуки».

Вчитель, Готуючись до сьогоднішньої виховної години, діти приготували розповіді про своїх бабусь. Кожен учень представляє свою бабусю.

Вчитель, Дорогі бабусі! Ми знаємо, що в житті вам було нелегко. Ви нечасто отримували подяки, нагороди за свою роботу. А. сьогодні ваші онуки підготували для вас сюрпризи. Просимо вас на хвилинку заплющити очі, а коли розплющите — то побачите біля себе ваших онучат з сюрпризами,

Діти вручають бабусям подарунки.

Учень, Любі бабусі! Ми старанно готувалися до свята, підготували пісні, вірші, щоб потішити вас і розвеселити.

Діти виконують номери художньої самодіяльності.

Вчитель, Бабуся, чи є в світі краща людина? Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира? Скільки вона недоспала ночей, голублячи онучат! Подивімось, діти, у бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачиш ні лукавства, ні хитрощів. Це погляд добра й любові. ! хоч горе не обходило бабусиної хати, особливим блиском світяться очі коли поряд онучата.

Учениця і учень.


Бабусина доля —

Як ота тополя,


Що посеред степу

В небо перина.


Вітер гне тополі,

Заметілі в полі.


Так біліє в бабці сивина.

Наткали їй горя,


Як два Чорних моря, —

То роки голодні,


То шляхи війни...

Тільки і світало,


Як пшеницю жала

Та як повертались


Доньки і сини.

А іще світало,


Як защебетали

У дворі онуки,


Наче ластівки,

Бабусина доля —


Як в степу тополя,

А над нею небо —


Як віки.

Вчитель, У народі є багато різних приказок, прислів’їв про бабусь. Читають діти,

«Хто бабусю має, той потіху знає»

«Бабця скаже — як зав’яже»

«Там бабусині руки — де онуки»

«Бабусине слівце — плідне деревце»

Уже став крилатим вислів; «Є бабця — є і діти»

Весела перерва, Учні виконують смішинки, пісні, сиенки-смішинки.

Вчитель. Діти, ви відпочили? Тепер знову звертаємося до наших бабусь,

1-      й учень.

Любі бабці, хороші, ласкаві —

Ці слова мовим ми залюбки.

Сьогодні вірші читають онуки не для слави,

Ми для вас почнемо ці рядки.

2-       й учень.

Люба,-добра бабцю,

Ми твої внучата, Звертаємось до тебе, Щоб щастя побажати.

3-       й учень.

Ой нема миліше,

Нема веселіше,

Як в бабці в гостині — Медом нагодує,

Ще і поцілує Личенько дитині.

4-       й учень.

Яблучок наріже Казочку розкаже,

Ще й лялечку справить. Бабуся радіє,

Сама молодіє,

Коли внуків бавить.

5-       й учень.

Хоч твоє волосся Густо посріблилось Ти для нас маленьких, Другом залишилась.

6-       й учень.

Ти нас батькові й матусі Помагаєш вчити,

Як вирости чесними,

Як по правді жити,

7-       й учень.

Ми твої слова розважні

Пам’ятати будем,

! в життя твою науку Понесемо всюди.

8» й учень.

Хай тебе в своїй опіці Бог не опускає Хай тобі тривке здоров’я Й сипу посилає,

8-       й учень,

А до того, наша бабцю,

Хай ще на додаток Гордість дасть тобі й утіху За нас, за внучаток.

9-            й учень,

Моя бабуся пюба, гарна й мила.

Вона найкраща від усіх людей, і хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас — дітей.

Пісню виконують учні, «Бабушки» на муз, Птичкіна, слова і, Шаферана

Вчитель, Дорогі бабусі! Згадайте якийсь цікавий епізод з життя ваших онуків і розкажіть їм, чи пам’ятають вони це.

Розповіді бабусь,

1-      й учень.

Багато в бабусі турбот — не злічить!

Одній всю роботу нелегко зробить.

І хочеться вам, друзі,

Таке усім сказать:

Ми будемо бабусі завжди допомагать,

2-       й учень.

Нехай хоч і в маленькім ділі,

Та руки в нас усіх умілі.

Ми допомагаєм вправно,

Посуд миємо під краном,

Витираєм тарілки і,,, збираєм черепки.

Вчитель, Онуки не стоять осторонь, копи потрібно допомогти бабусі, А зараз ми проведемо гру-конкурс «Бабусині помічники».

Клас розподіляється на дві команди, які змагаються, хто вправніше виконає ситуативне завдання,

10-          Уявіть, що вам доручили купити у магазині овочі для борщу. Що ви купите?

Діти відбирають на столі потрібні овочі,

11-          Скільки коштує буханець хліба?

12-Часто бабусі важко втягнути нитку в голку, і вона звертається до вас по допомогу. Хто з вас вправніше це зробить?

13-          У хлопчиків і дівчаток нерідко відриваються ґудзики від одягу. Хто швидше й правильно пришиє ґудзик до сорочки?

14-          Хто старанніше підмете підлогу?

Вчитель. Завдання наступного конкурсу приготували бабусі.

Дві бабусі вносять «Чарівну скриньку»,

Бабуся. Дорогі наші внуки! Коли ви були маленькими, ми вам розповідали багато казок. У цій скриньці містяться речі, що нагадають їх зміст. Відгадайте, які казки у скриньці!

3-     Ось риба й відірваний вовчий хвіст («Лисичка-сестричка та Сірий вовк»),

4-     Уламок дзеркала. Хто в нього загляне злим стане («Снігова королева»),

5-     Багато золотих горішків («Казка про царя Салтана»).

6-     Гарна квітка («Червона квітка»).

Визначення переможця. Продовження концерту для бабусь.

Вчитель. Діти, немає на землі нічого вічного,,. Не вічні і наші рідні,,. Проходить час, і ми прощаємося з ними, «На все Божа воля» — кажуть у народі. Але як часто не вистачає онукам ніжної, теплої бабусиної руки, Як не вистачає їхнім матерям мудрої поради, і не гоїться в серці рана. Дише притупляється біль. Є у нашому класі діти, бабусі яких уже померли. Діти

принесли з собою їх фотографії. Погляньмо всі на ці фотографії і пом’янімо покійних добрим словом,

15-й учень,

В серці не гоїться рана,

Душу біда напекла.

Бабцю, чого ж ти так рано З дому навіки пішла?

16-й учень,

Йду за село, де калина 8 ноги вклонилась тобі.

Спогад за спогадом лине,

Я коло тебе в журбі,

17-й учень.

Ти ж мене, бабцю, любила,

Більш, ніж себе, берегла Словом, слізьми освятила Шлях мій в життя від села,

18-й учень.

Ласкою сонце ти гріла.

Гріла і душу мою.

І в узголов’ї сиділа Тихо, поки не засну,

19-й учень.

Все забулося погане,

Кличуть нас дні і діла.

Бабцю, чого ж ти так рано З дому навіки пішла?

Вчитель, Пом’янемо покійних бабусь хвилиною мовчання... Але життя продовжується і, як говорять у народі «Живі думають про живе», отож повертаємось до ваших любих онучат,

Дорогі бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу подякувати за добро, яке ви зробили і робите для дітей, онуків, правнуків. Вибачте! і прийміть низький уклін.

Учень.

Побажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров’я

 На многії літа, назавжди!

Учениця.

Хай в житті вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим бабцям

 Многих, добрих, щасливих літ!

Вчитель,

Хай наш незвичайний сімейний урок

 Для вас усіх буде як свято.

Нехай всі родини, як ніжний вінок,

Щастям барвистим будуть багаті.

Бабусю шануйте і дідуся!

Матусю любіть і тата!

Нехай родина дружна уся Буде на радість завжди багата!

Хай тішаться внуками бабця та дід!

Хай татко та мама радіють дитині!

Хай буде, як дуб, могутній ваш рід!

Хай злагода й мир запанують в родині!

Всі сідають за самовар і п ‘ють чай з пиріжками та короваєм.