Утворення Галицько-Волинського князівства

  • Друк
Деталі
Створено: Понеділок, 27 березня 2017, 10:44
Останнє оновлення: Понеділок, 27 березня 2017, 10:44
Перегляди: 461

Тема: Утворення Галицько-Волинської держави

Мета: характеризувати процес становлення та зміцнення Галицько-

           Волинської держави за Романа Мстиславича; розвивати    

           в учнів уміння аналізувати історичні факти, працювати з

           картою та документами; визначити місце особистості в

            історичному процесі; виховувати в учнів національно-

            патріотичні почуття .

Обладнання : карта , атласи , картки з джерелами інформації,

                        портрет Романа Мстиславича, мультимедія.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати:

-показувати на карті столицю та територію держави, утвореної Романом Мстиславичем;

-характеризувати процес становлення Галицько-волинської держави;

-удосконалювати вміння аналізувати історичні факти;

-працювати з джерелами інформації ,робити висновки та узагальнення.

Девіз уроку:

Не тільки дивитись , а й бачити,

Не тільки слухати , а й чути,

Запам’ятовувати, міркувати, розповідати.

                                 План і хід уроку:

1.Організація учнів до уроку.

Продзвенів для нас дзвінок,

Починаємо урок.

Попрацюємо старанно.

Щоб почути у кінці,

Що у нашім 7-ім класі –

Учні – просто молодці.

        Настрій уроку

Усміхніться всім навколо:

Небу,сонцю,добрим людям.

І тоді обов’язково

Наш урок цікавим буде.

2.Актуалізація опорних знань.

- Коли утворилася давньоруська держава Київська Русь?

- За правління яких князів вона досягла найвищого розквіту?

- Хто поклав початок розпаду Київської Русі?

- За якого князя Київська Русь на деякий час призупинила розпад?

- Після смерті якого князя держава вступила в добу роздробленості?

- Що таке політична роздробленість?

- На які князівства на території України розпалася Київська Русь?

3. Мотивація навчальної діяльності.

       Наприкінці 12ст. центр українського державотворення переноситься на західноукраїнські землі.

       Чому саме Галицьке та Волинське князівства , а не Київське чи Чернігово-Сіверське стали новим центром української держави?

         Як відбулося становлення  Галицько-Волинської держави , котру називають спадкоємницею Київської Русі?

        Яку роль у цьому процесі відіграв волинський князьРоман Мстиславич?

        На ці запитання ми будемо шукати відповідь на сьогоднішньому уроці.

Робота із зошитами (записати число і тему уроку)

4.Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1.Передумови утворення Галицько-Волинської держави.

Розповідь учителя.

     Становише князівств у період політичної роздробленості Київської Русі було неоднаковим . Це можна розглянути за допомогою схеми


                                            Князівства

Київське,Чернігово-Сіверське                   

 та Переяславське

 Галицьке та  Волинське

Були ослабленими:

-через нескінчені князівські

міжусобиці;

-певну зміну світових

торговельних шляхів;

-активізацію нападів

кочовиків;

-відтік населення з

південних районів

Продовжували зміцнюватися:

-були важкодоступними для кочовиків;

-розташовані на перехресті торгових шляхів;

-віддаленість від Києва (слабка

влада київського князя) ;

-мали родовища солі.

Стає зрозумілим, чому саме західноукраїнські князівства стали новим центром об’єднавчих процесів на руських землях . Початок цьому поклало утворення Галицько-Волинської держави, тобто об’єднання Галицького і Волинського князівства.

       Передумови утворення Галицько-Волинської  держави

Вигідне географічне положення(відда-

леність від Києва,

важкодоступність

для кочовиків,

розташування на

перехресті

торгових шляхів)

Необхідність

спільної боротьби двох

князівств проти

Угорщини та

Польщі

Енергійна

об’єднавча

політика

волинського

князя Романа

Мстиславича

Економічне зростання

князівства

завдяки

існуванню

величезних

родовищ

солі

Завдання

-         Пригадайте за якого князя Галицьке князівство досягло найбільшого розквіту?

    Після смерті Я.Осмомисла в Галицькому князівстві розпочалися міжусобиці. Його син Володимир , за словами літописця, « думи не любив із мужами своїми », тому скоро проти нього повстали бояри. Володимир звернувся по допомогу до Угорщини, але угорський король , прийшовши в Галичину , проголосив цю землю своєю. Згодом у князівстві починають спалахувати повстання проти чужинців, і Володимир,об’єднавшись із боярами, вигнав угорців. Проте , отримавши престол таким чином, він став залежним від бояр.

       Неспокійно було й у Волинському князівстві,правителі якого брали участь у боротьбі за київський престол , прагнучи об’єднати Київську і Волинську землі. Але , незважаючи на міжусобні війни, Галицьке та Волинське князівства здавна підтримували тісні економічні й культурні зв’язки,тому союз Галичі і Волині мав набути великого значення не тільки для України , а й для всієї

 Східної Європи

2.Діяльність князя Романа Мстиславича.

     В 1199р. волинський князь Роман Мстиславич приєднав Галичину до Волині , утворивши Галицько-Волинську державу.

Робота із зошитами     запис в хронологічну таблицю

1199р. – утворення Галицько-Волинської держави.

Повідомлення учня про Романа Мстиславича.

Робота в групах  3хв.

1-а група   с.121  1-ий абзац

2-а група    с.121  2-ий абзац

3-а група    с.121  3-4-ий абзаци

Завдання для 1-ої групи:

-         Яке місто обрав Роман столицею об’єднаного князівства?

-         Яке було найважливіше його завдання?(показати на карті)

-         Чим закінчилася сутичка з київським князем Рюриком Ростиславичем?

-         Куди і з якою метою ще здійснював походи  галицько-волинський князь?(показати на карті)

Завдання для 2-ої групи:

-         Чому Роман , здобувши владу над Києвом, не оселився тут?

-         Де і коли Роман загинув?(записати в зошит)

Завдання для 3-ої групи:

-         Як автор Галицько-Волинського літопису характеризує князя Романа?

Чому літописець назвав Романа «самодержцем усієї Русі»

- Був  цілеспрямованим і рішучим у боротьбі за об’єднання руських князівств.

- Жорстоко придушував опір боярства , які стояли на перешкоді об’єднання країни.

- Проводив активну зовнішню політику, оберігаючи Галицько-Волинську державу від зазіхань сусідів.

- Йому вдалося підпорядкувати собі майже всю територію Південно -Західної Русі

Підсумок  - вчитель , карта.

Створення Галицько-Волинської держави на чолі із «самодержцем усієї Русі» Романом Мстиславичем – важливий етап історії української державності, адже на відміну від багатоетнічної Київської держави  Галицько-Волинська існувала в межах розселення племен , з яких формувався український народ.

3. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави.

Розповідь учителя.

     Після смерті Романа ускладнилось внутрішнє становище Галицько-Волинського князівства , про що літописець писав так :

«… Велика смута сталася в землі Руській ».

    Бояри швидко спекалися Романової дружини Анни й малих синів , чотирирічного Данила та дворічного Василька , запросивши князювати онуків Ярослава Осмомисла , синів дочки Ярославни та новгород-сіверського князя Ігоря Святославича.

      У 1206р. Ігоровичі розділили Галицьку землю, маючи намір прибрати до рук ще й Волинь.

       Над княгинею Анною, Данилком та Васильком , нависла смертельна небезпека. Щоб урятуватися княгиня подалася до Польщі. Угорський король обіцяв підтримку Анні, на знак чого забрав до себе малого  Данила. Проте втручання чужинців у галицько-волинські справи лише ускладнило внутрішнє становище: невдовзі з’ясувалося , що польський і угорський королі мають власні територіальні інтереси.

       Вони , нібито захищаючи інтереси Данила та Василька, захопили Галичину й розділили її між собою.

       У таких складних умовах Данило та Василько , підрісши починають збирати батькові землі.

       У цій боротьбі князь  Данило спирався на новгородського князя Мстислава Удатного , оскільки був одружений із його дочкою Анною.

       Мстислав розгромив угорське військо під Галичем і приборкав бояр , але ті змусили передати Галичину не Данилові , а іншому зятеві Мстислава – угорському королевичу. Через це  Данило спершу утвердився на Волині , а потім потихеньку повернув собі всі ті землі , які колись належали його батькові Роману Мстиславичу. На це йому знадобилось близько 40 років.

Завдання  - робота з підручником с.123.

-         Знайдіть і прочитайте в якому році Данило Романович оволодів Галичем?

Робота з зошитами

1238р. – князь Данило оволодів Галичем.

1238р.- князь Данило розгромив тевтонських рицарів пів Дорогочином.

 Розповідь учителя.

     Прагнучи заволодіти всією батьковою спадщиною, Данило утвердився і в Києві. Однак столицю свою в Київ не переніс, залишив там намісником хороброго воїна , боярина Дмитра.

     Отже , наприкінці 30-х років 13ст. Романові сини Данило і Василько відновили батькову державу. Василько як молодший залишився на Волині , у всіх важливих справах підтримуючи Данила.

Старший Романович столицю Галицько-Волинського князівства переніс до тільки –но закладеного Холма , який зміцнили потужними укріпленнями , перед загрозою нового кочового народу – монголів.

5. Узагальнення та систематизація знань.

1) Учні за допомогою вчителя складають схему.

Становлення Галицько – Волинської держави

10ст.-утворення Галицького і Волинського князівств

11ст.-відокремлення Галицького князівства  від Київської Русі та зміцнення його за Ярослава Осмомисла

    

12ст.- відокремлення Волинського князівства від Київської Русі та зміцнення його за Романа Мстиславича

1199р. - об’єднання Романом Мстиславичем Галицького та Волинського князівств у єдину Галицько-Волинську державу

2) Гра «Валіза»

6. Підсумок уроку

    Оцінювання учнів .

7. Домашнє завдання

    Опрацювати  п.17 ; скласти історичний портрет Романа Мстиславича

    Роман Мстиславич – син Мстислава Ізяславовича , який дістав у спадщину від батька Володимир-Волинський.

    Після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславич , на запрошення галицьких бояр, прийшов у Галич, але не зміг так утвердитися, бо тривали значні суперечки і боротьба боярських угрупувань.

          Лише у 1199 р. після смерті Володимира Ярославича, останнього представника династії Ростиславичів, Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати під своєю владою волинське і галицькі князівства, утворивши могутню Галицько – Волинську державу.

          Роман зробив столицею нового князівства місто Галич і переніс туди свій двір.

          У внутрішній політиці Роман зосередив увагу на зміцненні своєї влади й ослаблені влади бояр, здолав боярську опозицію, багатьох з бояр стратив або відправив на каторгу. Дбав про авторитет княжої влади.

           За Романа було створено необхідні умови для розвитку сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі.

           Князь Роман був високоосвіченою людиною. Народ любив його за справедливість бо «мудрістю розуму додержувався заповідей Божих».

       Сміливий воїн, видатний полководець, мудрий і далекоглядний державний діяч.

       Роман здобув собі авторитет походами на половців, які закінчилися вдало. У 1204р. одержав пропозицію Папи Римського в обмін на прийняття князем католицизму коронувати його, але відмовився від цього.

        У 1202 р. оволодів Києвом, об’єднавши під своєю владою всю Південно – Західну Русь. Кордони його держави проходили від Дніпра до Чорного моря і Дунаю, у її складі були землі сучасної Молдови і Північної Буковини. Він підніс міжнародний авторитет держави, бо в період феодального роздроблення всієї Європи створив єдину могутню державу, зав’язав рівноправні і дружні відносини з Візантійською і Німецькою імперіями. Галицько – Волинське князівство стало збирачем руських земель.

      Літописець назвав Романа «самодержцем усієї Русі».

       Загинув під час військового походу на річці Віслі під Завихвостом (у Польщі) у 1205р.

       Династія Романичів майже 150 р. утримувала українську державність, залишивши добрий слід у нашій історії.