Дорогі діти! Сьогодні ми спробуємо ще раз переглянути ту сторінку, яка кров'ю пломеніє і через роки стала доленосною для нашого народу. Ми спробуємо душею доторкнутись до великого змісту подвигу і зрозуміти, чому могутній фашизм, який поставив на коліна країни Європи, спіткнувся на нашій землі і був вщент розбитий.

Окреслюючи перспективи майбутнього, ми повинні вдивлятись в минуле, черпати з нього той безцінний скарб, який не дасть загубити головне, розчинитися серед дрібних проблем. Я хочу, щоб кожен з вас поставив себе на місце тих хоробрих наших людей, які ціною свого життя захистили Батьківщину, і щоб кожен з вас дав собі відповідь на питання: чи зміг би я?

Напевно час в історію летить,

Події є у ній і є моменти,

Сьогодні наша гідність нам велить

Розставити в своїм житті акценти.

Бібліотекар. Більш як півстоліття відділяє нас від буремних воєнних років. Для історії це небагато , а для людини-це майже все життя. Та люди самі творять історію.

Відірвімося у ці дні від своїх буденних клопотів і суєти, згадаймо у колі сім'ї і друзів тих, кого немає з нами, хто навічно залишився молодим, визволяючи наш рідний край від ворога Нехай сьогодні і завжди в нашому домі, в кожній сім'ї панують мир, благополуччя.

Бібліотекар

Артилерійський грім все наближався, Топтався ворог по чужій землі,

Як чорний демон грізно просувався,

Все руйнував, топив життя в крові. Вслухалась юність у воєнні кроки,

Вдивлялась пильно й не могла сприйнять.

В політ збирались енергійні роки,

Та не дала війна крила піднять.

Яскраво й світло майбуття яснилось,

Та раптом зблідли обрії ясні,

Війна, як привид у життя вселилась

І корективи вправила свої.

День 9 травня 1945 року знає весь світ. Ми йшли до тебе Перемого, довгих 4

роки. І коли прийшли - вразились. Тихо ! Як тихо стало на землі! Лише

співають соловТ до світла тягнеться крізь руїни трава! Швидше додому!

Прощавайте ті, хто не дожив до Перемоги, Ми пам'ятаємо вас.

Бібліотекар

Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють

жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ.

Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і

переможних боїв пильно дивиться на нас в залах музеїв із сторінок книг; її,

мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у

спадщину поколінням.

На фоні пісні «Степом, степом...» звучать слова.

Учень.

Це на світанку сталося колись:

Стривожений, із муками і жалем

Світ стрепенувся, кров'ю вмить заливсь,

Неначе розпанаханий кинджалом.

Учениця,

Війна назустріч молодому дню

Із гуркотом, із брязкотом котилось,

Лавиною металу і вогню

На нашу землю й долю навалилось.

Учень.

Тремтять гармати.

 Б'є на сполох дзвін.

Залізні круки вилітають з хмари. Горить Вкраїна з чотирьох сторін

 І на чужинців просить з неба кари. Синів, дочок благає:-

Захистіть !-Страждає в муках Україна мила.

! піднімається з глибин століть

Непоборима, нездоланна сила.

Учениця.

Хто б це вгадав і по якій причині,

На скільки літ розтягнеться війна? і звісно всім: земель багато в світі, А рідна, батьківська - лише одна.

Учень.

Гримить гроза війни. Іде розплата.

Покладено судьбу на терези. Але коли ж порадує солдата Веселий грім весняної грози? Бібліотекар

На території України війна не припинялася 1225 днів і ночей - з 22 червня 1941р. по 28 жовтня 1944р. Більш ніж у 100 населених України точилися особливо запеклі бої. У боях на нашій території взяло участь 54 армії збройних сил СРСР. По всій території України точилися кровопролитні бої. Саме в Україні вирішувалася доля Другої світової війни в Європі, Протягом січня в Україні було проведено радянськими військами 13 наступальних та 2 оборонні операції. Великі бої точилися за кожен дім. Війна не припинялася ні на годину.

Читець.

Поглядом окину

Землю мою сиву, Кров'ю рясно злиту, Всіяну кістьми. Горбики-могили, Обеліски-стели...

Мамо рідна, нене!

 Там твої сини.

Пальчики-мізинчики –

!х не полічити,

Не загамувати

Ріки сліз за ними... Чорнобриві й русі –

їм би тільки жити!

Та смертельна хватка

В клятої війни.

Де їх не ховали...

З Бугу аж до Волги, Звідти-знов-до Одеру

В Хібінах, Балканах... Де їх ще чекають-

Півстоліття довгого!.. Звідки лиш приходять До могил коханих... Бібліотекар

Кожного року все менше стає тих, хто переміг фашизм і завоював цю велику Перемогу. Довгими дорогами війни, крок за кроком, вони її

наближали.

Звучить пісня:« Перемога, Бібліотекар

Спочатку довелося відступати. З німим докором дивилися люди вслід відступаючим військовим частинам. На кого ж вони їх залишають? Хто захистить жінок ,дітей?

Та настав довгоочікуваний перелом у ході війни. Першу велику перемогу було здобуто під Сталінградом.

Звучить пісня про Сталінград.

Бібліотекар. Потім  були  і  інші  битви, жорстокі  з  великими  втратами: Битва  на  Курській  дузі, битва за  Київ, форсування  Дніпра, бої  за  Севастополь, Одесу, Тернопіль. Рідко  перепадали  бійцям  солодкі  хвилини  перепочинку.

Високу ціну заплатила Україна за Перемогу та визволення Європи від фашизму .А ще слід додати мільйони інвалідів, вдів, сиріт, скалічені людські душі, зламані долі..

Читець.

Тут обелісків ціла рота,

Стрижі над кручею стрижуть, Високі цвинтарні ворота Високу тишу стережуть

Звання і прізвища, і дати.

Печалі бронзове лиття.

Лежать наморені солдати,

А не проживши півжиття!

Хтось, може, винен перед ними,

Хтось, може, щось комусь забув,

Хтось, може, зорями сумними

У снах юнацьких не побув.

Хтось, може, має якусь звістку,

Які не сказані слова...

Тут на одному обеліску

Є навіть пошта польова.

Я Костенко

Бібліотекар Вони вмирали за Батьківщину у смертельному вирі боїв У

партизанських нерівних сутичках із карателями. У катівнях гестапо У рідних

хатах, охоплених вогнем. У ріках і морях. Ми не все знаємо про них ІшГне

всіх названо поіменно.       *