З досвіду роботи
- Деталі
- Створено: Субота, 13 січня 2018, 10:31
- Останнє оновлення: Субота, 13 січня 2018, 10:31
- Перегляди: 324
«Розвиток пізнавальної діяльності та критичного мислення учнів на уроках зарубіжної літератури»
Мета:
формування творчого мислення учнів та їх пізнавальної активності в процесі саморозвитку, розкриття потенційних можливостей кожної дитини, створення атмосфери творчості, пошуку нового.
Пріоритетні напрями досвідувключають:
- використання інтерактивних технологій на уроках світової літератури;
- розвиток критичного мислення учнів;
- формування вміння аналізувати, порівнювати, співставляти, систематизувати, узагальнювати вивчене;
- створення ситуацій, що сприяють розвиткові творчого мислення та пізнавальної діяльності кожної дитини;
- використання різних методів, форм і засобів навчання;
- організація пошукової діяльності учнів.
Література – це перша колиска емоцій і мрій, котра може стати мудрою вихователькою учнів. Перед сучасною освітою стоїть безліч завдань, які передбачають не тільки забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості, здатної до адекватної оцінки оточуючих подій, спроможної творчо вирішувати поставлені перед нею завдання.
Можна з впевненістю сказати, що саме в літературі комплексно і систематично можна вирішувати завдання, які є актуальними і нагальними в умовах сьогодення. Створити осередок творчості та пошуку на уроці – ось головна мета, яка стоїть на першому місці. Щоб мати творчого учня – треба навчитися творчо працювати! Поштовх до освоєння учнями нових істин можливий лише на засадах партнерства та нових підходів до навчання. Саме тому , на мою думку, розвиток творчого мислення та пізнавальної активності учнів в процесі вивчення світової літератури є однією з основних тем в контексті викладання предмета.
Актуальність розкриття визначеної проблеми полягає у завданні педагога – змінити практику своєї роботи, щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них активного мислення, адже в ідеалі ми прагнемо, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, інтерпретували та дебатували за змістом. Саме тому у своїй роботі намагаюся зробити учня не пасивним споживачем інформації, мовчазним слухачем, який погоджується , а зацікавити, спонукати до мислення, обговорення , дискусії, зробити учасником і творцем навчального процесу. Наслідуючи принцип «Вчитель – учень» важливо бути не диктатором уроку , а «веслом», що спрямовує роботу в потрібне русло. Тому у своїй роботі перейшла від «передачі знань» до «навчання жити». Учневі не стільки необхідно подати тему, як навчити осмислювати її, а вже потім – шукати інформацію, яка допоможе реалізувати проблему.
Не можливо аналізувати текст, не знаючи змісту. На кожному уроці, особливо в середніх класах, велику увагу приділяю аналітичному читанню. Прагну привчати учнів виділяти у творі епізоди і описи, важливі для подальшого аналізу та характеристики героїв, відокремлювати головне та другорядне щодо провідної думки твору, складати план характеристики героя. Адже у п’яти-шестикласників ще не сформовані читацькі компетенції. Тож учителю – предметнику потрібно сформувати в учнів необхідні для уроку літератури навички, які стануть підґрунтям розвитку їх критичного мислення. Йдеться про вміння працювати з художнім текстом, вести навчальну дискусію, діалог, працювати в команді, приймати рішення, тобто саме про навички критичного мислення.
Аналіз твору організую таким чином, щоб постійно підтримувати інтерес учнів до художнього тексту. Насамперед поєдную продуктивні та пошукові форми діяльності учнів, практикую різні види робіт, розраховані на індивідуальне, групове, колективне виконання. Деякі прийоми аналізу ґрунтуються на принципі інтегрування, зіставлення.
Реалізувати власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми уроку. Проводжу такі типи уроків з літератури : урок-лекція, урок-диспут, урок - розповідь, урок-екскурсія, урок-дослідження, урок-пошук істини (при вивченні «Маленького принца» А. де Сент-Екзюпері).
Обов’язковим елементом уроку літератури є словникова робота: пояснення слів (лексичне, стилістичне значення); знаходження у тексті художнього твору історизмів, діалектизмів, авторських неологізмів. Спонукаю дітей до творчості: пропоную написати власний вірш, казку, оповідання , гумореску і тому подібне.
На етапі актуалізації навчальної діяльності використовую експрес-опитування. Так, вивчаючи творчість письменника, записую на дошці дати, пов’язані з життям автора.
Учні повинні з’ясувати, які події вони засвідчують. Пропоную також ситуації, які потребують від дітей пошуку, доказів. Завдання, спрямовані на вироблення даних умінь і навичок , формую по-різному: «Доведи…», «Спробуй…», «Обґрунтуй», «Знайди підтвердження». А починаю дискусійні моменти виразом : «Увага! Проблема!» На уроках створюю ситуацію успіху, коли дитина, почувається особистістю, яку сприймають, слухають і розуміють. Учні сперечаються , помиляються, і самі доходять у суперечках до певних висновків, які тісно пов’язані з вічними загальнолюдськими цінностями милосердя, благородства, чуйності, відданості, великодушності. Це відбувається на уроках-дискусіях «Крах теорії Раскольнікова» (Ф.Достоєвський), «Яку людину ми називаємо красивою?» (О. Уайльд), «Чому пошматували Джоконду?»
(Р. Бредбері).
В старших класах проводжу ще такий прийом роботи як «Павутинка дискусії». Під час роботи над темою уроку ставлю питання, яке може мати як стверджувальну так і заперечну відповідь. Наприклад; «Старий із повісті Е.Хемінгуея «Старий і море» - переможець чи переможений?». Завдання учнів - дати відповідь на запитання у формі таблиці. Обговорення відбувається спочатку у парах, потім у четвірках. Таким чином, учні самі підходять до висновку : старий є переможцем.
Як один із видів міні-дискусії практикую вправу «Гарячий стілець», коли на уроці виникає питання, що викликає дискусію у класі, пропоную всім, хто хоче висловитися, сісти на стілець в центрі і аргументовано висловити свою позицію.
При вивченні теорії літератури використовую гру «Розтлумач поняття». Наприклад, під час вивчення п’єси С.Маршака «Дванадцять місяців» на початку уроку роздаю учням картки із записаними термінами: п’єса, репліка, ремарка, діалог, драматичний твір тощо. Учні вибирають картку і дають визначення.
У середніх класах ефективними є літературні диктанти, або творчі завдання такого типу:
- «Істинне-хибне» .
Визначте, де істинне, де хибне, написавши відповідь «так» чи «ні»:
- Прометей був покараний Зевсом за те, що хотів добра людям і дав їм вогонь. («Так»)
- Ікар був сином Пріама і вступив у двобій із Парісом. («Ні»)
- «Знайдіть помилку»: Сезив, Афродіта, Гиркулес.
- «Виправте помилку»: Р.Л.Стівенсон – відомий шведський письменник.
Р. Бернс – відомий німецький поет.
- «Запишіть слова правильно»:
Ш. П…тефі, Джек Л…, А. де Сент Екз…пері.
Критичне мислення школярів шліфується також під час проведення компаративного аналізу творів, образів. Так , вивчаючи твір О.Бальзака «Гобсек», діти дискутують над питанням «Гроші – головний закон життя чи нажива, яка не сумісна з красою і благородством внутрішнього світу людини?», аналізуючи твори О. Бальзака, І. Карпенка – Карого.
Елементи компаративістики ввожу з п’ятого класу під час вивчення теми «Літературна казка», в шостому класі – за творами М.Гоголя і Ч.Діккенса, в сьомому, вивчаючи «Фольклорні балади», проводжу зустріч народних месників Робіна Гуда і Устима Кармелюка. Таке вивчення сприяє глибшому осягненню теми, розширює естетичне виховання, підвищує інтерес учнів до інших предметів, до художнього слова, вчить розуміти світ, знаходити своє місце у ньому.
Велику роль у розвитку творчого мислення учнів відіграють також комунікативно-ситуаційні вправи для учнів, які змушують школярів розмірковувати не тільки над навчальним матеріалом, але й над загальнолюдськими цінностями, формуючи високу духовну культуру особистості, її життєву компетентність. Під час вивчення теми «Веди, Біблія, Коран – найдавніші пам’ятки світової літератури» використовую такі комунікативно-ситуативні вправи:
- Уявіть себе укладачем сучасної Біблії. Напишіть свої десять заповідей, яких необхідно дотримуватись людству у ХХІ ст.
- Уявіть , що вам випала честь познайомити позаземні цивілізації зі священними книгами людства. Яку з книг ви оберете і як презентуєте?
При вивченні твору В. Шекспіра «Гамлет» ставлю перед учнями такі ситуації:
- Уявіть себе другом Гамлета. Допоможіть йому вирішити питання, яке ятрить йому душу: помститися дядькові за смерть батька чи ні.
- Уявіть, що ви зустрілися з Офелією перед її самогубством. Умовте її не робити цього. Які слова ви доберете? Такий вид роботи можна проводити під час вивчення різних тем на уроках літератури. Вони спонукають учнів творчо мислити, аналізувати вчинки героїв, висловлювати власні судження, давати їм оцінку.
Цікавим прийомом є «рольова гра», «прес-конференція». Один учень або кілька «вживаються» в роль митця. Інші готують для нього низку запитань. Спираючись на здобуті із підручника та інших джерел знання, «письменник» дає інтерв’ю.
Практикую питання до героя художнього твору.
Наприклад , вивчаючи твір Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера», ставимо питання до головного героя:
- Що заставило вас, Чоловіка-Гору, терпіти знущання від ліліпутів?
- Чому ви не намагалися знайти вихід зі становища, в яке ви потрапили?
Розвиваючи творчі здібності, фантазію, використовую на уроках різноманітний ігровий матеріал: конкурси, інсценізацію, ребуси, ігри. Учні з задоволенням беруть участь у цих видах робіт. Особливо їм подобається інсценізація. Вибираючи потрібну річ чи предмет, кожен бажаючий може показати найцікавіший епізод.
Універсальними збудниками творчої уяви учнів та емоцій є прийоми «Незакінчені речення» та «Мікрофон».
Пропоную учням такі завдання під час вивчення новели Ф.Кафки «Перевтілення»:
Метаморфоза - це …
Дати відповідь на запитання
«Як би я почував себе, будучи на місці Грегора?»,
«Моє відношення до комахи - Замзи».
Кожен педагог повинен домагатися якомога швидше зійти зі сцени, бути не потрібним учню, прищепити йому самостійність мислення, методів роботи, самопізнання і уміння досягти мети. Реалізації цього завдання найкраще сприяють такі форми навчання, як робота в парах та групах. Робота в малих групах дає можливість набути навичок спілкування та співпраці, створення довірливої обстановки. Під час вивчення повісті М. Твена «Пригоди Тома Сойєра» поділяю клас на групи, де школярі готують висловлювання від першої особи « Я -Том», «Я - Гек» , «Я - Сід», або за допомогою вправи «Займи позицію» учні поділяються на групи «За Тома Сойєра», «Проти Тома Сойєра» і аргументують свій вибір.
Велику роль відіграють випереджальні групові завдання. Наприклад, аналізуючи балади (Ф.Шиллера «Рукавичка», А.Міцкевича «Свитязь»), даю випереджувальні завдання для самостійного опрацювання.
Сучасний урок літератури неможливий без використання новітніх технологій. Для формування читацької компетентності учнів, розвитку їх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного, використовую елементи технології критичного мислення: гранування, вільне письмо, діаграма Вена, сенкан (для узагальнення вивченого матеріалу).
Розвитку творчих можливостей школяра, його уяви, самостійності та ініціативності сприяє організована позакласна робота. Тому практикую проведення літературних вечорів, літературної вітальні, різноманітних конкурсів та змагань, лицарських турнірів, інтелектуальних ігор, КВК, брейн-рингів. Своєрідним підсумком роботи з предмета є тиждень зарубіжної літератури.
Використання згаданих технологій, форм і методів навчання роблять учнів активнішими, невимушеними спілкуванні, якісно покращується їхня комунікативна компетенція.
Проте існує багато труднощів. Головна проблема – діти перестають читати книжки, віддаючи перевагу масмедіа і візуальну інформацію сприймають швидше, ніж тексти. Тому завдання вчителя – заохочувати дітей до навчання, створити такі умови на уроці, щоб учні ставали духовно збагаченими невичерпними джерелами світової літератури.