День памяті

• 

Деталі

Створено: Середа, 03 березня 2021, 12:49

Останнє оновлення: Середа, 03 березня 2021, 12:49

Перегляди: 97

День памяті жертв Голокосту.

Мета:

• формувати уявлення учнів про Голокост як безпрецедентне явище в історії XX ст., як запланований систематичний, технологізований геноцид єврейського народу;

• формувати стійке негативне ставлення до расизму, ксенофобії, дискримі-нації в сучасному суспільстві;

• з’ясувати масштаби вирішення «єврейського питання на Миколаївщині;

• вчити співпереживати, бути толерантними один до одного;

• формувати толерантну свідомість, активну життєву позицію нетерпимості до прикрих проявів інтолерантності.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть вдосконалити хронологічну, інформаційно-мовленнєву, просторову, логічну та аксіологічну компетенції, а саме:

• розповідати про перебіг подій в Україні під час Голокосту, про долю конкретних людей – учасників згадуваних подій;

• пояснювати значення і сутність терміну Голокост, давати визначення іншим термінам за темою;

• розкривати проблему Голокосту як складової місцевої, національної та всесвітньої історії;

• аналізувати історичні джерела різних типів і походження;

• вдосконалювати навички критичного мислення, розвивати почуття емпатії;

• висловлювати власну точку зору з приводу причин та наслідків трагічних подій на території України;

• аргументувати перевагу загальнолюдських цінностей толерантність, повага до прав людини, патріотизм, свобода, громадянська відповідальність) у будь-яких життєвих ситуаціях;

• захищати ідеї толерантності та гуманізму.

Основні поняття і терміни:

окупація, окупаційний режим, «новий порядок», концтабір, остарбайтери, Рейхскомісаріат «Україна», план «Ост», колабораціонізм, «Голокост», «Праведники світу», гетто.

Основні дати:

• 1933–1945 рр. – реалізація політики Голокосту;

• 25 травня 1940 р. – план «Ост»;

• 1941–1944 рр. – окупаційний режим в Україні;

• 29 вересня 1941 р. – початок масового розстрілу євреїв

у Бабиному Яру;

• 27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Персоналії: Анна Франк, Оскар Шиндлер, Олена Теліга, Мартін Німеллер.

Хід уроку

                                                       Народ єврейський! Славний! Не втішать

                                             Тебе я хочу. Кожен хай тут слуха:

                                                 В цей час, коли синам твоїм вмирать

                                                 Прийшлося від фашистського обуха,—

                               Я хочу силу, силу оспівать -

                                           Безсмертну, вічну силу твого духа!

                                                                               (Павло Тичина)

         Вчитель читає епіграф уроку. Разом з учнями його обговорюють.

Слово учениці 1:

27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році радянська армія звільнила в’язнів концтабору Освенцим (Аушвіц-Біркенау). З нагоди 65-річчя звільнення Освенцима Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун оприлюднив послання, в якому закликав усі народи зберігати пам'ять про Голокост і відстоювати людську гідність для всіх.

Слово учня 1:

«Люди, які пережили Голокост, будуть з нами не вічно. Але пам'ять про те, що вони пережили, повинна залишатися з нами», - заявив Пан Гі Мун, підкресливши, що історії цих людей «мають зберегтися в пам'ятниках, в підручниках і, перш за все, в рішучому прагненні людства запобігти геноциду та іншим тяжким злочинам». Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту був заснований у 2005-му році спеціальною резолюцією ООН. 

Слово учениці 1:

Слово «Голокост» походить з грецької мови (грец.Oλόκαυστον) — і складається з двох частин (holos), що означає «випалений», або «спалелений повністю» та (kaustos), що означає жертвоприношення».                          

Відео «Цей день в історії»

Слово учня 1:

Спочатку слово голокост мало релігійний підтекст, але також вживалося протягом сторіч по відношенню до катастроф та великого лиха переважно пов'язаних з пожежами.

Слово учениці 2:

Голокост (Шоа, Катастрофа) - політика переслідувань і тотального винищення єврейського населення Європи нацистами в 1933-1945 рр. Термін вперше використаний у 60-х роках лауреатом Нобелівської премії Елі Візелем як символ газових камер і крематоріїв в таборах смерті

         Слово учня 2 :

Вже в середині ХХ ст. слово «голокост» вживалося в пресі по відношенню до хвилі терору проти єврейського населення Європи початого Адольфом Гітлером.

      З середини 50-х років ХХ ст. слово Голокост стало загальновживаним по відношенню до політики винищення нацистами під час Другої Світової Війни євреїв та інших народів Європи.

Слово вчителя:

Під час нацистського Голокосту були знищені, досить часто планомірно, мільйони людей на великому географічному просторі. Для цієї цілі були збудовані табори смерті в багатьох країнах Європи.

Використовувались расистські та псевдо наукові теорії про неповноцінність чи не до розвиненість певних груп людей, які підлягали знищенню. Широко використовувалася також теорія «соціального дарвінізму» — твердження що винищування людей було продовженням Теорії Еволюції Дарвіна.На екрані ми можемо побачити як діяла Расова теорія.Для здійснення Голокосту використовувалися ефективні та нові на той час методи знищення людей. Наприклад: вживалися нові види хімічних та механічних засобів вбивства людей, будувалися крематорії, використовувалися рахувальні машини з перфокартами для контролю над кількістю знищених.

Характерною рисою Голокосту є також терор проти всіх верств мирного населення, включаючи дітей.

Слово учениці 2:

Шоа – катастрофа європейського єврейства — термін, який використовується євреями для визначення політики німецьких нацистів по планомірному знищенню єврейського етносу.

Євреї були однією із найбільших груп, яка підлягала знищенню. Жертвами Шоа вважаються 6 мільйонів євреїв Європи. В музеї Голокосту «Яд Вашем» в Єрусалимі зберігаються особисті документи і дані біля 3 мільйонів імовірних жертв.

Слово учня 2:

З початком війни німецькі фашисти захопили цілі регіони з єврейським населенням- Польщу, Прибалтику, Україну, Білорусію.

У великих містах створювались єврейські гетто, куди силоміць заганялося усе єврейське населення міста і околиць.

Найбільше гетто було створено у Варшаві, де утримувалось до 480 000 євреїв. Воно було ліквідовано у травні 1943 року.

Гетто – території ізоляції, примусового утримання євреїв та подальшого їх знищення.

Слово вчителя:

         6 листопада 1941 р. за наказом генерал-майора поліції СС дистрикту «Галичина» Фріца Кацмана у Львові було створено єврейськеґетто. Воно було найбільшим на території СРСР та проіснувало з листопада 1941 р. по червень 1943 р. У європейських масштабах львівське ґетто поступалось лише Варшавському та Лодзькому. Ґетто було створено у найбіднішому районі Львова. Загалом за весь окупаційний період у львівському ґетто утримувалось приблизно 138 700 євреїв. Його територія була обгороджена парканом і колючим дротом і, таким чином, ізольована від міста.

З тексту виступу голови Львівської єврейської релігійної громади Л.І. Серебряного:

«Події 4-го липня за своїми звірствами перевершили усі попередні жахи. В цей день фашистами було проведено найжахливішу з акцій - дитячу. З 10-ї години ранку з’явилися на вулицях міста групи єврейських дітей 11-12-річного віку у супроводі есесівців. Маленьких діток несли на руках матері. Куди повезли основну масу дітей, я не знаю. На Стрілецькій площі було зібрано дітей різного віку. Ми бачили, як нічого не підозрюючи дітки грали, коли роздалася стрілянина з автоматів. Діти та їх матері були розстріляні. Есесівські офіцери ходили між розстріляних і добивали тих, хто ще дихав».

Зверніть увагу на екран, перед вами карта, де відмічені «Фабрики смерті».

Слово учениці 3:

«Аушвіц-Біркенау (Освенцім)— один із найбільших концтаборів, що існував з кінця травня 1940 до кінця 1949 року біля міста Освенцима (Польща). З кінця травня 1940 до січня1945 використовувався як нацистський концтабір.

Комплекс об'єднував групу концтаборів, найбільші з яких: Аушвіц І, адміністративний центр; АушвіцII (Біркенау) - «табір смерті»; АушвіцIII - робочий табір.

         Сучасні історики вважають, що в Освенцімі було знищено від 1,1 до 1,6 мільйона осіб, значну частину з яких складали євреї. Стверджують, що на території Біркенау розміщувались 4 газові камери, замасковані під душові, та 4 крематорії, що використовувались для спалювання людей.

         Сюди залізницею під постійним наглядом доставлялись люди із усієї окупованої Європи. У комплексі новоприбулі поділялись на 4 групи:

Слово учня 3:

         Перша група, понад три чверті, відправлялись у газові камери впродовж кількох годин; до цієї категорії входили всі діти, всі жінки із дітьми, всі люди похилого віку, і всі ті, що за оглядом лікаря не були цілком придатні. Місткість газових камер Біркенау дозволяла спалювати понад 20000 жертв щодня.

Друга група в'язнів використовувалась як робоча сила. За роки роботи комплексу з 1940 по 1945 у ньому зареєстровано 405 000 робочих невільників. Із них понад 340 000 загинули через страти, побиття, голодування та захворювання. Деякі із в'язнів вижили за допомогою німецького індустріаліста Оскара Шиндлера(О́скар Ши́ндлер народився 28 квітня 1908 року, Цвіттау, Австро-Угорська імперія (Чехія) - судетський німецький промисловець, врятував 1200 євреїв (800 чоловіків, 300 жінок и 100 дітей) під час Холокосту, влаштувавши їх на роботу на своїх заводах в Польщі, Чехії. Його історія покладена в основу книги «Ковчег Шиндлера » і створеного фільму «Список Шиндлера».)

         Погляди Шиндлера різко змінилися: ставши свідком рейду в Краківському гетто в 1942 році і усвідомивши всі жахи, які чинить гітлерівський режим проти єврейського населення, а також свою причетність до нацистських злочинів, Шиндлер зайняв позицію абсолютного гуманіста і став захищати євреїв без будь-якої вигоди для себе. За порадою свого бухгалтера Іцхака Штерна Оскар Шиндлер прийняв рішення виторгувати у високопоставлених нацистських чиновників можливість приймати на свої підприємства євреїв з концтабору Плашов, яким загрожувала вірна смерть. Пізніше євреї, врятовані Шиндлером від загибелі під час Другої світової війни, стали відомі як «євреї Шиндлера».  

Третя група, переважно близнюки та карлики, піддавались медичним експериментам докторів. Зокрема, Джозефа Менгеля, який також відомий як «янгол смерті».

         Четверта група складалась із жінок, які працювали в так званій «Канаді», частині Біркенау, де сортувались пожитки в'язнів, для їх подальшого використання німцями. Оскільки при виселенні люди брали найцінніші речі, то на склади потрапляли численні дорогоцінні вироби. В той час «Канада» асоціювалась із багатством, куди відправлялось дуже багато емігрантів із Польщі та сусідніх держав.

Слово учениці 3 :

Собібор – концентраційний табір побудований в 1942 році з єдиною метою: якомога швидше знищити максимально можливу кількість людей.

Маутгаузен – один з найстрашніших таборів. Його охоронці вважали, що з Маутгаузену можна втекти не інакше як через трубу крематорію.

Бухенвальд не був табором смерті. Тут не було газових камер. В Бухенвальді багато ув’язнених було вбито, закатовано, а інші гинули від голоду та хвороб.

Бабин Яр - символ Голокосту в Україні. Під час німецької окупації Києва у 1941–1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв та циган — за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв.

Слово учениці 4:

Історія Бабиного Яру в минулому сторіччі страшна і повчальна. Десятки тисяч жертв – це реальна ціна за людську безвідповідальність і маніакальне бажання панувати над світом. Водночас, це повчальний урок для нинішнього покоління, яке має знати усю правду про Голокост.

Перед вами Менора: пам'ятник знищеним у Бабиному Яру євреям і пам'ятник радянським громадянам і військовополоненим, розстріляним німецькими фашистами в Бабиному Яру.

Жертви Голокосту в Європі:

Польща – 2 800 000

Окуповані регіони СРСР – 1 500 000

Румунія – 425 000

Чехословаччина – 260 000

Угорщина – 200 000

Німеччина – 170 000

Литва – 130 000

Голландія – 90 000

Ведуча 1:

Франція – 90 000

Латвія – 85 000

Греція – 60 000

Югославія – 50 000

Бельгія – 40 000

Австрія – 40 000

Італія – 15 000

Болгарія – 7 000

Данія, Естонія, Люксембург, Норвегія – 6 000

Слово вчителя:

Пропоную вшанувати пам’ять загиблих під час голокосту хвилиною мовчання (звук метроному).

«Пам`ятати і не повторювати помилки минулих поколінь – це те, ради чого ми сьогодні проводимо цей захід. Всі люди різні, але всі – рівні. Всі люди однаково мають право на життя, незалежно від національності, кольору шкіри чи віросповідування. Доброта та милосердя, толерантне ставлення один до одного – це те, що робить людину людиною. Понівичивши життя і гідність іншого – ніколи не зміниш на краще свого. Будьте толерантними до оточуючих, пам`ятайте – людське життя – найвища цінність. Бережіть щирість і вогник милосердя, у ваших серцях і він буде найкращим провідником у вашому житті».

Ми повинні вивчати Голокост, щоб наші діти ніколи не стали ні жертвами, ні катами, ні байдужими до трагедій інших.