Новела М.Хвильового
- Деталі
- Створено: Четвер, 16 лютого 2023, 11:41
- Останнє оновлення: П'ятниця, 24 лютого 2023, 11:14
- Перегляди: 59
Новела М. Хвильового «Я (Романтика)». Проблема добра і зла в житті та в душі людини, її внутрішнього роздвоєння між гуманізмом і обов’язком.
Мета: ознайомити учнів з однією з найкращих новел М. Хвильового; дослідити, як письменник розв’язує проблему добра і зла в житті людини, внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком; розвивати навички аналізу твору, досягти розуміння учнями світоглядних позицій автора та ствердження гуманістичних ідей твору на противагу антигуманним; виховувати найкращі моральні якості.
Обладнання: текст твору.
Теорія літератури: психологізм, новела (повторення).
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація.
Слово вчителя
У грудні 1923 року М. Хвильовий читав «Я (Романтика)» у київському театрі ім. Т. Г. Шевченка, і твір, як написано в журналі «Нова громада», «справив глибоке враження на аудиторію». На думку вченого-філолога О. Білецького, «Я (Романтика)» «силою своєю не має собі аналогій в новітній прозі». Я думаю, що вас цей твір теж не залишив байдужими і спонукав до роздумів над вічними проблемами буття: що таке добро і зло, що в житті важливіше – завжди залишатися на засадах гуманізму чи бути сліпим виконавцем обов’язку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Дати відповіді на питання.
1.Справжнє прізвище Миколи Григоровича:
А) Яловий Б) Фітільов В) Губенко Г) Кандиба.
2. Один із ключових мотивів творчості М. Хвильового:
А) Вірності ідеалам Б) Ночі, тьмі В) Дороги Г) Безвиході, пустоти.
3. Народився М. Хвильовий у:
А) м. Зіньків на Полтавщині Б) с. Тростянець на Харківщині
В) м. Груні на Полтавщині Г) с. Романівці на Житомирщині.
4. Батько М. Хвильового був:
А) Управителем маєтку Б) Лікарем В) Священником Г) Учителем
5. За спогадами прозаїка, українська мова в нього від…
А) Батька Б) Матері В) Дядька Г) Бабусі
6. Перша поетична збірка М. Хвильового має назву:
А) «В електричний вік» Б) «Молодість» В) «Поезії» Г) «Замість сонетів і октав»
7. Разом із однодумцями створив творче ядро угруповання…
А) «Гарт» Б) «Урбіно» В) «Танк» Г) «Ланка»
8. З ким М. Хвильовий здійснював керівництво ВАПЛІТЕ?
А) з Г. Яковенком та О. Довженком Б) з П. Тичиною та Ю. Яновським
В) з О. Слісаренком та Г. Епіком Г) з м. Яловим та О. Досвітнім
9. Літературну дискусію письменник розпочав циклом памфлетів…
А) «Україна чи Малоросія» Б) «Думки проти течії» В) «Камо грядеши»
Г) Про сатану в бочці, або про грамофонів, спекулянтів та інших «просвітян».
10. Перша прозова збірка М. Хвильового:
А) «Сині етюди» Б) «Мати» В) «Наречений» Г) «Редактор Карк».
11. Останній день життя М. Хвильового:
А) 13 травня 1933 р. Б) 13 грудня 1930 р. В) 13 січня 1928 р.
Г) 13 березня 1931 р.
12. Могила М. Хвильового знаходиться в:
А) Києві Б) Львові В) Тростянці Г) Харкові.
IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
Літературний помічник
Синедріон – це вищий урядовий і судовий орган у юдеїв, якому всі вони зобов’язані були підкорятися. Він перебував у Єрусалимі, його рішення стосувалися всіх питань релігійного, державного і громадського життя. В умовах римського панування Синедріон був органом юдейського самоврядування з широкими повноваженнями, зокрема з правом виносити смертні вироки, проте для їх виконання потрібен був дозвіл римського правителя. У християнські часи це іронічна назва неправедного суду.
Інсургент – повстанець, учасник повстання. За традицією інсургентами називали учасників народних повстань.
Версальці – назва, яку дали учасники Паризької комуни 1871 року силам контрреволюції, що зосередилися у Версалі ( передмістя Парижа). Версальці за допомогою пруських військ у травні 1871 року вчинили криваву розправу над комунарами; перен. озвірілі, оскаженіли контрреволюціонери.
«Відправити в штаб Духоніна» - цей фразеологізм у роки громадянської війни вживали в значенні «негайно розстріляти». (Духонін – верховний головнокомандувач російською армією в листопаді – грудні 1917 року. Не визнав революції і був розстріляний за рішенням Верховного трибуналу.)
М’ята – це символ очищення, дівочості, цнотливості, відвернення злих духів. У Європі набула значення смутку та горя. У народній поезії українців це поширений фольклорний символ. Часто символізує розлуку, самотність, нерозділене кохання.
Новела – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Серед різновидів епічного жанру нове5ла вирізняється строгою й усталеною конструкцією. До композиційних канонів новели належать наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів і т.ін.), перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму кількості персонажів.
Персонажами новели є особистості, як правило, цілком сформовані, які потрапили в незвичайні життєві обставини. Автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їх внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки.
Психологізм – якість художнього твору, через яку письменник передає внутрішній світ своїх персонажів.
Романтика – незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне , піднесене ставлення з боку людини;героїка, піднесення (боротьби, праці і т.ін.).
- 1.Робота над змістом твору
- Як ви розумієте назву твору? (Назву слід розуміти я к людину в період героїчної боротьби й звершень.)
- За жанром «Я (Романтика)» - психологічна новела. Що це означає? (Що основна увага в творі звертається не на події, а на свідомі чи підсвідомі порухи душі, на думки й емоції персонажа.)
- Яка історична епоха зображена в творі? (Період громадянської війни)
- Яку посаду займає головний персонаж?(«Главковерх чорного трибуналу комуни»)
- Хто ще входить до трибуналу? Що ми дізнаємося про цих персонажів із думок Я?
- 2.Заповнити «Поняттєву таблицю»
(Це доктор Тагабат, жорсткий, з залізною волею, «холодним розумом і каменем замість серця»; дегенерат – «вірний вартовий на чатах», налаштований слухняно, швидко, акуратно виконати наказ; Андрюша – молодий хлопець із «кволою волею», призваний у чека насильно, інколи він не витримує, проситься на фронт.)
| Ознаки | Дійові особи | |||
| Я | Доктор Тагабат | Дегенерат | Андрюша | |
| Риси характеру | «нікчема в його руках (доктора Тагабата), яка віддалася на волю хижої стихії» | «людина з холодним розумом і каменем замість серця», безглуздо жорстокий п’яниця, безжальний убивця, має залізну волю | «Вірний вартовий на чатах».«Був солдатом революції і тільки тоді йшов з поля,… коли закопували розстріляних, тобто був жорстокий, з яскраво вираженою твариною вдачею | «квола воля», коли потрібно розписатися під темною постановою – «розстрілять», завжди мнеться і ставить незрозумілий хвостик |
| Портретні деталі | «Блідий, майже мертвий із розгубленими очима, як зацькований вовк» | Біла лисина; надто високий лоб; шалений цинічний регіт | Дегенеративна будівля черепа;низький лоб;чорна копа розкуйовдженого волосся; приплюснутий ніс, трохи безумні очі | Розгублене обличчя |
| Психологічний стан | Роздвоєний «Я – чекіст, але я людина», знеможений | Збуджений (динамічний) | Переляканий, тривожний; голос тремтячий, непевний «Невеселий комунар | |
| Ставлення до людей, один до одного | Про людей, яких приводили на суд, думає: «Обивательський хлам»; «доктор Тагабат – зла моя воля, мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт»; дегенерат – «палач із гільйотини», «сторож моєї душі» | Ненавидить людей. З Я цинічно знущається, коли той між арештованих побачив матір («Мамо»?!Ох ти, чортова кукло! Сісі захотів?») | Діяльність членів трибуналу розцінює як «вакханалію», говорить, «що так не чесно, що так комунари не роблять», просить Я відпустити його на фронт | |
- Визначте місце кожного чекіста на драбині сходження вниз, до повної деградації особи. Думку обгрунтуйте.
- 3.Міні-диспут
Якими моральними засадами, на вашу думку, керуватиметься суспільство, побудоване такими людьми?
- 4.Бесіда за змістом твору (продовження)
- Чим Я відрізняється від інших членів «нового синедріону»?
(Якщо інші персонажі твору переважно лише діють (воюють, п’ють, читають та підписують вироки, розстрілюють винних і невинних), то голова трибуналу, окрім названого, найчастіше подумки намагається розібратися у своїй поведінці, у своїх поглядах, уподобаннях, зіставляє різні ситуації, припускає, робить висновки.)
- Чи чесний він перед собою у своїх судженнях, чи не підміняє правду напівправдою, чи не обдурює сам себе?
(Із тексту твору стає зрозуміло, що безіменний чекіст вважає себе особистістю сильною, а ніяк не бандитом. «Я - чекіст, але я і людина»,- упевнений він. Та, прослідкувавши за його вчинками, доходимо висновків, що і його руки, як і руки його підлеглих, по лікті в крові. Звертає на себе увагу і той факт, що він часто моделює подумки одну й ту ж ситуацію:боїться, що заради торжества революції доведеться пожертвувати найдорожчим – матір’ю. Спочатку це його лякає, а далі ці думки сприймаються як належне, бо пояснюються необхідністю переконати себе в тому, що він дійсно сильна особистість. Звичайно, він розуміє, що жодної революційної потреби в цьому немає, але боїться бути висміяним тим же Тагабатом, тому й іде на злочин. Отже, і перед собою він не чесний.)
Заповнення таблиці. Якою, на вашу думку, бачиться мати Я-людині та Я-чекістові.
| Мати в сприйнятті Я-людини | Мати в сприйнятті Я-чекіста |
| Мати дала життя. Вона ніжна, добра, духовно чиста. Вона зрозуміє і розрадить, пожаліє і наснажить | Справжній комунар повинен служити ідеї «загірної комуни». Це- щасливе майбутнє. А мати – учорашній день. Вона поза ходом історії, поза законом |
| До матері він поспішає, спустошений морально після розстрілів, щоб заспокоїти себе | Визнаючи, що любить матір, признається у своїй м’якотілості. Інші члени трибуналу кращі від нього, бо кожен із них, не вагаючись, розстріляв би без жодних вагань навіть рідну неньку |
| Її обличчя з’являється перед ним у хвилини жорстокості як докір совісті | Доктор Тагабат дав клятву Гіппократа, а тепер убиває щодня десятки ні в чому не винних людей і при цьому не відчуває докорів совісті. Убити матір можна тільки раз у житті, але вчинити таке може не кожний син. Таким чином, у нього є унікальна можливість перевірити себе на твердість духу й несхибність руки |
| Вона – утілення образу Марії-Богородиці, мучениця і всепрощальниця, високоморальна й м’якосердна | Час Марії-Богородиці, мучениці й всепрощальниці, високоморальної й м’якосердної, минув. Люди, носії таких якостей, для нового суспільства не мають вартості |
- Чи умотивованим є закінчення твору. Прокоментуйте його.
(Твір закінчується промовисто:голова чорного трибуналу убиває матір і, залишивши її непохованою в степу, доганяє дегенерата. Можливо, автор хоче сказати, що він це робить не лише в буквальному значенні слова, а й у переносному, тобто що головний персонаж цим нелюдським учинком перетворюється на такого ж нелюда-дегенерата в людській подобі. Персонаж убиває матір, основу життя, свою совість, а отже, і ідею, заради якої жив. Майбутнього не має як сам персонаж, так і його вимріяна «загірна комуна». Про це свідчить речення: «Я зупинився серед мертвого степу».)
- На які думки наштовхує нас новела? До яких висновків підводить?
(Світле майбутнє не можна зводити на трупах, кривавим шляхом не прийдеш до гармонійного завтра. Слід бути сильною особистістю і вміти протистояти чужій грубій силі. Людина має вчитися відстоювати власні життєві ідеали й принципи і вміти захищати те, що їй дороге.)
- Чому М. Хвильовий присвятив новелу творові М. Коцюбинського «Цвітові яблуні»?
М. Хвильовий присвятив новелу «Я (Романтика)» «Цвітові яблуні» М. Коцюбинського, тому що був його учнем. А ще тому, що у творі М. Коцюбинського головний персонаж також людина із роздвоєною свідомістю – письменник, який, переживаючи трагедію смерті власної дитини, одночасно відчуває й муку батьківських почуттів, і черпає з моменту смерті дитини матеріал для майбутнього твору. Він страждає, зневажає себе, але не може нічого змінити. Однак торжествує в цій трагедії творча, життєрадісна сила.
М. Хвильовий також розкриває глибини підсвідомості персонажа. Але при цьому показує, що він сам несе повну відповідальність за вчинене. Його вибір був свідомим, і злочину його пробачити не можна.)
5. Слово вчителя
У новелі М. Хвильовий аналізує одну з основних проблем часу – гуманізму й фанатизму.
«Тоді я у млості, охоплений пожаром якоїсь неможливої радості, закинув руку за шию своєї матері і притиснув її голову до своїх грудей. Потім підвів маузера і нажав спуск на скроню.»
Подібних картин можна знайти безліч як в історичних, так і в церковних книгах. Бо явище фанатизму не з’явилось тільки з появою комунізму. Ще Володимир Даль дав таке визначення: «Фанатизм – це брутальне, завзяте марновірство замість віри, гноблення інакомислячих ім’ям віри». Отже, фанатизм властивий низьким й обмеженим людям. А до чого ж може дійти країна, у якій панує фанатизм? «До дегенерації»,- відповідає проти власної волі М. Хвильовий, людина, яка надзвичайно вірила в ідеали комунізму. Але як людина чесна й безкомпромісна, він не міг про це не сказати. Проти волі письменник стає пророком для своєї держави.
V. Систематизація й узагальнення вивченого
1. Створити гроно «Проблеми новели «Я (Романтика)»
Добра і зла. Любові й ненависті. Гуманності й фанатизму. Жорстокості й милосердя. Совісті.
2. Мозковий штурм
Як у творі розв’язано проблему добра і зла в житті та в душі людини між гуманізмом і обов’язком?
(М. Хвильовий по-новому розкрив перед читачем споконвічну суперечку між добром і злом в житті та в душі людини, розкрив проблему внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком. Стомлений син шукає спокою біля матері. «Я – чекіст, але я і людина»,- підкреслює головний персонаж. Але душа «м’ятежного» сина терзається між двома началами: з одного боку, Андрюша і мати, з другого – Тагабат, людина з холодним розумом і з каменем замість серця». Персонаж не бачить виходу. Саме в такі хвилини він, комунар, викликає співчуття.
Ситуація в новелі трагічна, бо персонаж сам мусить обрати добро чи зло, шлях людяності, гуманізму, усепрощення чи стежку служіння абстрактним ідеалам. Шлях його вибору дуже тяжкий, тому в центрі авторської уваги і є душа ліричного героя, її страждання, розгубленість, безпорадність.
«Я» називає себе «справжнім комунаром», водночас усвідомлюючи, що робота, яку виконує він і його трибунал – це «чорне брудне діло». Віддаючи накази на розстріл «винного і майже невинного обивательського хламу», він заспокоює себе тим, що «так треба». У своїй душі він відчуває постійну присутність «безвихідного хазяїна» - звірячого інстинкту. Часом від цього усвідомлення йому стає зовсім нестерпно, він мучиться. Але виходу не бачить. Пізніми ночами він повертається з повсякденної вакханалії крові, смертей, убивств до «самотнього домика», біля якого так тепло пахне м’ятою та де його чекає мати, якій він може довірити свій біль і своє сум’яття, тут може дати волю «одному кінцю своєї душі», стати просто ніжним і стомленим сином.
Та криваві картини змінюють одна одну. І врешті приходить момент, коли в розколі на людину і звіра переміг звір.
Письменник підводить нас до висновку, що фанатична відданість ідеї несе тільки зло, убиває почуття справедливості, розуміння добра і правди, руйнує людську особистість, людське «я».)
VІ. Домашнє завдання
Написати твір-роздум на тему «Чим страшний фанатизм?»
VII.Підсумок. Рефлексія
- Я зрозумів, що…
- Страшно, коли…
- Хочу порадити всім…