Фарбований лис

• 

Деталі

Створено: Четвер, 16 лютого 2023, 11:43

Останнє оновлення: П'ятниця, 24 лютого 2023, 11:34

Перегляди: 65

Конспект уроку 5 клас українська література

Тема уроку: І.Я. Франко. «Фарбований Лис». Зміст казки, головні і другорядні персонажі

Мета уроку:

    ознайомити пꞌятикласників із цікавою сторінкою життя І.Я. Франка, розкрити зміст казки «Фарбований Лис», визначити головних і другорядних персонажів твору, поглибити знання учнів про літературну казку;

    розвивати вміння висловлювати свою думку з приводу прочитаного, виразно читати і переказувати текст, визначати тему, основну думку, головних та другорядних персонажів твору; розвивати творчі здібності учнів;

    виховувати негативне ставлення до брехні, хвалькуватості, зазнайства.

Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь та навичок.

Форма проведення: традиційний урок.

Методи та прийоми: слово вчителя, бесіда, робота в групах, індивідуальне творче завдання, творчий переказ, складання таблиці.

Учні знатимуть: про цікаву сторінку життя І.Я. Франка, зміст казки «Фарбований Лис», тему й головну думку, головних і другорядних персонажів твору, особливості літературних і народних казок.

Учні вмітимуть: висловлювати свою думку з приводу прочитаного, виразно читати і переказувати текст, визначати тему, основну думку, головних та другорядних персонажів твору.

Обладнання: збірка казок «Коли ще звірі говорили», ілюстрації учнів до казки «Фарбований Лис», портрети І.Я. Франка.

Епіграф:                         Правда стара, та не вмирає, брехня молодший,               та недовго поживає.

Народна мудрість

ХІД УРОКУ

     Організаційний момент

     Вступне слово вчителя

Погляньте за вікно. Надворі – зима! Вона може бути різною: сонячною, теплою, а може бути холодною, сніжною, морозною. Хочу, щоб ваші знання, отримані сьогодні на уроці, були не мінливими, а постійним й міцними. Що ж для цього потрібно робити? (Уважно слухати, старанно працювати, міцно запамꞌятовувати, точно відповідати.)

• Як ми будемо слухати?Уважно.
• Як ми будемо працювати?Старанно.
• Як ми будемо запам’ятовувати?Міцно.
• Як ми будемо відповідати?Точно.

І. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда (учням пропоную квітку, на пелюстках якої записані запитання та завдання)

1) На уроках української та зарубіжної літератури ми опрацювали багато казок. Пригадайте визначення казки.

2) Назвіть особливості казок. Чим казка відрізняється від міфу, оповідання?

3) На які групи поділяються казки? (Чарівні, про тварин, соціально-побутові.)

4) Назвіть відомих казкарів світу. Поясніть, чим літературна казка відрізняється від народної.

   Складіть сенкан «Казка».

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

2.1. Слово вчителя

     На попередніх уроках ми з вами читали і опрацьовували народні казки, а сьогодні переходимо до вивчення літературної казки «Фарбований Лис», автором якої є відомий український письменник Іван Якович Франко.

2.2. Робота в зошитах

     Запишіть число та тему уроку.

2.3. Оголошення мети уроку

     Мета нашого уроку: ознайомитися із цікавою сторінкою життя І.Я. Франка, розкрити зміст казки «Фарбований Лис», визначити головних і другорядних персонажів твору.

2.4. Робота з епіграфом

Поясніть слова, що стали епіграфом нашого уроку. Чи погоджуєтеся ви з цією думкою? Висновки зробимо в кінці уроку.

ІІІ. Засвоєння нових знань і розвиток на їх основі вмінь та навичок

3.1. Робота з портретами (робота в групах)

     Зверніть увагу на портрети І.Я. Франка.  Охарактеризуйте портрети за поданим планом:

1. Стать.
2. Укажіть приблизний вік.
3. Опишіть зовнішність людини (одяг, риси обличчя, волосся).
4. Погляд митця.

3.2. Повідомлення учнів про І.Я. Франка

     Більше про письменника ми дізнаємося із ваших повідомлень.

     Іванові Яковичу Франку судилася незвичайна доля: син сіль­ського коваля завдяки таланту і титанічній праці сягнув вершин сві­тового письменства.

   Мальовниче підгірське село Нагуєвичі на Львівщині (показує су­часні фотографії). Тут 27 серпня 1856 року в сім'ї сільського коваля Якова Франка народився син Іван, якому судилося стати гордістю України. Першим світлим і ніжним джерельцем поезії стали для майбутнього письменника материні пісні, які назавжди запали в дитячу душу. Марія Кульчицька, мати Івана Франка, поетично об­дарована натура, знала багато пісень, любила співати. Малий Ясьо (так вона звала старшого сина) вслухався в її спів і запам'ятовував багато задушевних ліричних пісень, коломийок, співанок.

    У своїх спогадах та оповіданнях Іван Франко часто підкрес­лював, що саме в батьківській оселі, у кузні засіялися ті зерна до­питливості, які пізніше дали рясні сходи знань.

    Неписьменні батьки мріяли дати освіту своїй дитині. На шос­тому році Івася віддають до школи в сусіднє село Ясеницю Сільну. Галичина тоді була під владою Австро-Угорської імперії. Обдаро­ваний хлопчина швидко навчився читати й писати українською, польською та німецькою мовами. Після двох років навчання батьки віддали Івана до так званої «нормальної» неповної середньої німець­кої школи при монастирі.

   Навесні 1865 року Франка спіткало тяжке горе й перше велике випробування — смерть батька. Залишившись з чотирма малими дітьми, мати вийшла заміж за Гриня Гаврилика. Іван Франко гли­боко поважав вітчима.

    З осені 1867 року Франко навчається в Дрогобицькій гімназії, яку закінчив із відзна­кою. 1872 року, коли закінчував 5-й клас, друге велике горе впало сумною тінню на його юність: не стало найдорожчої людини — ма­тері. Тогорічна субота перед Зеленими святам закарбувалася навіки в серці юнака. Іван Франко пізніше писав: «Рано в суботу я сидів у школі, і на мене напала страшна, ненатуральна, шалена весе­лість... Прийшовши на квартиру, я почув, ну, що я почув, не знаю. Знаю тільки те, що був дощ, я був голоден, не їв обіду, не озирався, тільки почувши, що мама вмирає, як стій побіг піхотою до Нагуєвич. Я прибіг пополудні, мокрий до нитки, і застав маму кона­ючу. Я став коло постелі, не говорячи й слова,— я тільки дрижав. Сльозинки не капнуло з моїх очей. Мама не могли говорити, але дивилися пильно на мене. Як виглядало тоді моє лице,— не знаю. На другій день рано мама вмерли».

16-річний учень гімназії з Дрогобича залишився круглим си­ротою. Вітчим бачив гарячий потяг юнака до навчання, допомагав йому як міг. І до хати свого вітчима та його сім'ї приїжджатиме він, як до рідної. Зрештою, сам Франко переживе його лише на кілька днів.

   З 5-го класу гімназії Іван Франко розпочав збирати власну бібліотеку, книги з якої читали й інші учні. Він був найбільшим книголюбом серед українських письменників-класиків. Говорив, що коли йому захочеться вночі знайти книгу в темряві, він зробить це безпомилково. До кінця життя його рідко можна було зустріти без книжки в руках, бо, за його словами,

Книги — морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

    Товариш гімназійних років Іполит Погорецький згадував: «У гімназії Франко був дуже скромний і несміливий. Ходив у по­лотняній блузі, носив багато книжок і дуже багато читав... При нужденній лампі читав він нам то свої поезії, то «Кобзар» Шевчен­ка, то дещо зі Словацького та Міцкевича».

    На час закінчення гімназії в бібліотеці Івана Франка було близь­ко 500 книг, серед них — зібрання творів Шекспіра, Гейне, Гете, Діккенса, Гюго, Гомера, Софокла, Сервантеса, Скотта, Дюма, Міц­кевича, біблійна поезія.

    В гімназії виявилося неабияке обдарування Франка, особливо любив писати твори. 1974 року на сторінках львівського студент­ського журналу «Друг» з'явилася перша поезія Франка — «Народна пісня».

    Іван Франко написав чимало творів для дітей і про дітей: «Олівець», «Отець-гуморист», «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Мій злочин». Особливий інтерес викликає в дітей збірка казок «Коли ще звірі говорили», до якої увійшли такі знамениті прозові та віршовані казки письменника, як «Фарбований Лис», «Лис Микита», «Вовк війтом», «Осел і Лев», «Заєць і Їжачок» та інші.

3.3. Словникова робота

     Пояснити лексичне значення слів ярина (сходи або посіви ярих культур), курява (такі часточки, що вихорем крутяться в повітрі), діж (низька широка дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб).

     Дібрати синоніми до фразеологізмів: мов муха в окропі (хтось енергійний, швидкий і т.ін.), дати драпака (утікати), витягати соло (співати), полуда з очей спала (все ).

3.4. Бесіда за змістом твору

1) Чи сподобався вам твір? Що вразило у казці?

2) До якого різновиду казок належить даний твір?

3) Розкажіть про спосіб життя Лиса Микити.

4) Чому полювання Лиса завжди було вдалим? Які риси характеру йому в цьому допомагали?

5) Яка подія різко змінила життя Лиса Микити? Зачитайте епізод казки, де це описано. Дайте назву цьому епізоду.

6) Про що думав Лис, коли сидів у діжці з фарбою, і тоді, як побачив себе вранці?

7) Чому лісові мешканці так швидко повірили пройдисвітові? Свої міркування підтвердіть рядками з твору.

8) Чи змінилося щось у житті звірів, коли царем був Лис Микита?

9) Як звірі покарали Лиса Микиту?

10) Чи тільки Лиса висміяв автор у творі? Обгрунтуйте свої міркування.

11) Яка головна думка твору?

3.5. Складання таблиці

Назва казки	Головні герої, другорядні	Тема	Основна думка
«Фарбований Лис»	Головний – Лис Микита, другорядні – Вовчик-братик, Ведмідь, Кабан, Олень та ін..	Зображення пригод Лиса Микити, його нечесного способу життя та отримання гідної кари.	Засудження обману, хитрості, та властолюбства; висмі­ювання боягузтва.

3.6. Творче завдання

     Уявіть собі, що лісові мешканці одразу впізнали Микиту. Яким би було тоді продовження казки?

3.7. Переказ казки від імені Лиса Микити

ІУ. Рефлексія (підсумок уроку)

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Я зрозумів…

Найбільше мені сподобалось…

Запам’яталось…

У. Оцінювання учнів.

УІ. Оголошення і коментар домашнього завдання.

- на наступний урок – виписати вислови (5-7) про хитрість, хвалькуватість, брехню, уміти їх коментувати;
- на все життя – викорінювати хитрість, брехливість, хвалькуватість, зазнайство.