• Друк

                                                         Історія села.

         Далеко від столиці, серед лісів, полів, на кордоні з Румунією розташоване моє рідне село Турятка,  де кожна стежка веде до батьківської хати. Мальовниче, квітуче, веселе – таке воно будь – якої пори року. А особливо гарне навесні, коли потопає в зелені садків і гаїв, коли яскраво – зелена травичка вкриває широкі луки і долини. А ввечері проти місяця виблискують задумливі плеса ставків.    
       Село Турятка вперше згадується в документі 1591 року. Першими переселенцями, що розташувалися поблизу села, були українці, росіяни, татари, поляки, турки, румуни. Місце, де вони жили, тепер зветься Селище.
       Поступово поселення розросталося. Згодом поміщик руками народу викопав ставок, його гребля знаходилася там, де зараз тракторна бригада. Тут збудували водяний млин.
       Поміщикові потрібні нові землі, він переселяв людей в ліс. Селяни вирубували дерева, будували собі житла, розорювали землі для посівів. На місці, де був ліс, виросло село.
       Коли ці землі були звільнені від турецької неволі молдавським князем Стефаном Великим, територія сучасної Чернівецької області відійшла до молдавського князівства. А село назвали - Турятка. 

                                         Існують різні версії походження села :

  •  В селі було багато шевців. А слово «турятка» в дослівному перекладі з румунської означає «халява».
  • В ліс, поблизу села, водилося багато биків – турів. Від слова «тур» походить назва «турятка».
  • На місці, де розміщене село, була велика битва з турками. А по турецьки «битва» - ятка. Значить слово турятка складається з двох частин: тур – турки, ятка – битва.
  • Пана, який володів землями, де жили перші поселенці, називали Туряткою.