Сценарій

  • Друк

Сценарій  виховного  заходу. Класовод  Падурару  М.М.

1.Ведучий. На рушнику лежить хлібина Як символ святості життя Це твій достаток Україно Це наше з вами майбуття.
2. Ведучий. Гостей годиться хлібом — сіллю зустрічати Привітним гожим словом віншувати Прийміть же хліб на мальовничім рушникові Про цей рушник сьогодні йтиме мова.
І.Ведучий. Задухмянить хлібом України, Нагодує кожного земля І вклонились колос і калина Цій землі, а з ними ви і я. {вклоняються, дарують хліб гостям)


2.Ведучий. Бабуся ! Бабусенька! Бабуня-солодуня! Яке ніжне, красиве, лагідне, пест-Ливе й тепле слово.
І.Ведучий. Бабуся— це мамина або татова мама. Отже вона прожила на світі удвічі більше ,як наші мама й тато.
2.Ведучий. Бачила у житті удвоє більше. І ми, мабуть, удвоє дорожчі для неї, бо ми-дитина. її дитина.
І.Ведучий. Правду кажуть у народу: «Діти— це діти, а справжні діти—це онуки»
2.Ведучий. Бабуся — головна в сім'ї, бо вона найстарша, наймудріша, прожила довге, трудове життя
Вам , бабусі, любі, наші милі Сьогодні всі вітання шлем І зовсім юним , й посивілим Хвала всім вам
Хвала всім вам
За труд невтомний
Що від зорі і до зорі
За хліб насущний і духовний
Спасибі, любі бабусі, вам.
Як добре нам жити і знати
І вірити, друзі, весь час
Що кращих слів, як бабуся і мати
Немає у світі для нас.
Вони — мов зоря світанкова Як хліб і людська доброта

Всім бабусям вдячні діти, Бо турбуються про нас Хочу всіх бабусь на світі Поздоровити в цей час.
Прийміть вітання наші щирі Від дружньої учнівської сім'ї Щоб ви жили у злагоді, добрі і мирі Століття ціле на землі.
Щоб ваші мрії були чисті Як крапля ранньої роси Щоб на вашому обличчі Усмішка сяяла завжди.
Щоб моя бабуся рідненька Не знала тривоги Щоб була довгою її життєва дорога.
Я з бабусею своєю Дружу давно-давно І ми — (скажу вам)— з нею В усьому заодно.
Моя бабуся Найкраща у житті А руки ж у бабусі -Ну просто золоті!
Вони що хочеш вміють Скрізь роблять чудеса! То місять щось, то шиють. Подивишся — краса!
Так товсто мажуть пінку Так щедро сиплять мак Працюють без спочинку А пестять ніжно так.
І в хаті, і на дворі Поробляють все як слід То чистять щось в коморі, То варять нам обід.
Як смеркне — тіні дивні Сплітають на стіні Казки такі чарівні

А там нічник засвітить Щоб спав міцніш онук Мабуть, немає в світі Таких хороших рук!
Моя бабуся гарна й мила Вона найкраща від всіх людей І хоч вона вже трохи посивіла Але так щиро любить нас— дітей
Свою бабусю знаю Я з давніх, давніх пір її обличчя любе її ласкавий зір
Замислиться бабуся, Зажуриться на мить І знов, дивись, сміється, Ласкаво гомонить.
Варенички із сиром дідові готує Найгарнішу блузку мамі вишиває Наукову працю таткові друкує І мені гарненьку пісеньку співає
Не сумуй дорогенька
Що піввіку прожито
Що на скроні лягла сивина
Ти для нас найдорожча в світі Ти для нас, як і сонце одна.
Я своїй бабусі пісню заспіваю Вона для мене сонечко і краса Подібної до неї я не знайду Хоч обшукала б землю й небеса!
Пісню заспіваємо Для бабусь рідненьких, Хай із вами поряд Йде пісня веселенька.
Бабуся
Ми пісень голосних Весело співаєм І бабусь дорогих Піснею вітаєм

В пісні дякуємо їм.
Всім бабусенькам своїм
Голоси у малят
Мов струмки, навкруг дзвенять!
Віддають нам вони І любов і ласку Стережуть наші сни І дарують казку.
В пісні дякуємо їм.
Всім бабусенькам своїм
Голоси у малят
Мов струмки, навкруг дзвенять!
Ой бабусенько рідненька Чарівниченько любенька Твої руки золоті В невсипущому труді
Ой нема миліше, нема веселіше Як в бабці в гостині—-Медом нагодує Та ще й поцілує Личенько дитині
Яблучок наріже Казочку розкаже Бабуся радіє, сама молодіє Коли внуків бавить
Бабуся — це невтомна бджілка Яка заради онуків віддасть усе Останньою краплиною води поділиться
Моя бабуся гарно вишиває
Цвітуть на полотні троянди й виноград
Розмай калиновий там грає
І дивні птахи щебетять.
Навік з'єдналось чорне і червоне Мойого краю гордість і краса Душа народу—малинові дзвони Його веселка і його сльоза.
Рушничок
Простелись, наш рушничок, Через річку на місток.

Наші гості в цей же час.
Рушничок розплітай
Наших гостей привітай Затанцюємо танок, Заведе пісень вінок. Хай прийдуть сюди до нас Наші гості в цей же час.
1.Ведучий. Рушники—це обереги усього злого, що може зайти в дім.
2.Ведучий. Без рушника, як і без пісні, не обходилось жодне сімейне свято.
І.Ведучий. А зараз для наших бабусь ми проведемо міні екзамен. Для цього нам потрібно 7 сміливих чарівних бабусь.
2.Ведучий.Прошу підійти до квітки—семицвітки і відірвати найкращу для вас пелю¬сточку. А на зворотній стороні чекає на вас цікаве запитання.
І.Для чого призначений рушник?
Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушник—невід' ємна частина нашого життя. Не було жодної оселі в Україні, котру б не прикрашали ними. Вишиті рушники вважалися священними, їх передавали як оберіг із роду в рід. Без рушника, як і без пісні, не обходиться народження дітей, зустріч гостей. Рушники відповідно до призначення, виготовляли з різних ниток. Утричі й стирники ткали із цупких ниток. Покупники, подарункові—з тонкого білого полотна. Картини, рамочки з фотографіями, дзеркало прикрашають кілковими рушниками. 2. На вашу думку, скільки рушників повинно бути в оселі?
Рушник з давніх—давен був обличчям оселі, її гостині. По тому скільки в хаті рушників формувалась думка про господиню та її дочок, їх майстерність, охай¬ність, працьовитість.
3. Що ви знаєте про весільний рушник?
Весільний рушник ткали із тонких білих ниток. Кожна дівчина готувала собі заздалегідь. Весільні рушники використовували під час сватання, ними пов'язу¬вали молодих, прикрашали деревце на дівич—вечір. На рушник стають молоді під час вінчання. «На рушник стати — долю з'єднати»— кажуть у народі.
4. Яка роль рушників при будуванні хати?
Коли будували хату, рушниками піднімали сволоки, а потім із вдячністю дару¬вали ці рушники майстрам. Коли вже стіни були зведені у верхньому кутку, що виходив на схід, вішали ікону, яку прикрашали рушником. А зараз до першої крокви чіпляють букет квітів та рушник.
5. Як використовували рушник під час хліборобських обрядів?
Не обходилось без рушника і під час хліборобських обрядів. У перший день огляду озимини йшли в поле цілим родом. По переду батьків з хлібом—сіллю на рушнику, мати несла різне частування у кошику, теж прикрашеному руш¬ником. На землі розстеляли рушник, викладали на ньому їжу, пригощалися, дівчата—співали веснянки.
6. Шо ви можете розповісти про ознаку гостинності українського народу?

Кожному, хто приходив з чистими промислами, підносили цю давню Слов'янсь¬ку святиню. Прийняти хліб на рушнику, поцілувати його, символізувало духовну єдність , злагоду, глибоку пошану тим, хто виявив її. Цей звичай зберігся до нашого часу. 7. Що зображено на рушниках?
Рушники можна читати. Як книгу. Треба лише розумітися на орнаментах. На кожному рушнику є такі собі крайчики—вужики чи кривульки. То знаки води. А чотирикутники, ромби чи квадрати—то символ родючого поля. Переважають на рушниках червоний та чорний кольори, хоча інколи вони поєднуються із яскраво-синій, зеленим, жовтий та вишневим кольорами.
1 .Ведучий. Крім наших бабусь сьогодні на наше свято запрошені і знатні вишиваль¬ниці нашого села, які закохані в цей вид мистецтва. Це завідуюча дитячою установою Акостакіоє О.В. і вчителька історії нашої школи Блуй С. Г.
2. Ведучий. Просимо розповісти вас про своє захоплення — вишивання рушників.
І.Ведучий.Рушничок. Він пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів,
глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям.
І.Ведучий. Нехай цей символ завжди буде в нашій хаті, як ознака любові і пошани, їх бережуть та передають із покоління в покоління.
Дивлюся мовчки на рушник Що моя бабця вишивала І ніби часточка душі її ожила і заграла.
Як зараз бачу, як притихла Над візерунками вона Зігнулась, мовчки приміряє Яка б тут нитка підійшла?
І буйно грає її уява Вже бачу фінішний кінець Коли бабуся робить краєм Черешковий магічний хрест
Закінчилась важка робота А втома ніби не було Лиш щастям сяють добрі очі Лишивши слід душі в вікну.
1. Ведучий. Подивимось в бабусині очі. Які вони щирі. У них ні лукавості, ні хитрування. Це погляд добра і любові. У кожної бабусі своя доля, своє життя.

мували подяки, нагороди за свою роботу, подарунки. А сьогодні ваші онуки підготували для вас сюрприз. Просимо вас на хвилиночку заплю¬щити очі.
Вишивали рушнички Різними нитками Тут калина молода И ружі з солов'ями.
І барвінку синій цвіт Кущ рясного глоду Український рушничок Символ мого роду.
Пісня (рушничок)
Я в садочку сиділа Рушничок вишивала Мені сонце світило Мені шить помагала
Сюди—туди голка
Отут буде листя
Сюди—туди нитка
Отут буде квітка
Я в садочку сидів Рушничок вишивала Мені півні співали Мені шить помагала.
Сюди— туди голка Отут буде листя Сюди— туди нитка Отут буде квітка
Як зацвів мій рушник Заспівав мій рушник Квіти очі вбирають А я в боки—й співаю.
Сюди—туди голка Отут буде листя Сюди—туди нитка Отут буде квітка.
Ми своїми ніжними руками Вишивали рушничок для бабці Щоб на свято бабцю привітати Нашу радість їй подарувати.

1.Ведучий. А на прощання хочеться сказати Шануйте друзі, рушники, Квітчайте ними свою хату, То обереги від біди.
2.Ведучий. Шануйте, ті що дала мати
Готуйте дітям з чистої роси Щоб легше їм в житті здолати Похмурі та скрутні часи. Шануйте, друзі, рушники!
Милі наші бабусі Ми вам шану складаєм І признатися мусим Що без вас нас немає
Ви нас рідні зростили Нам життя дарували І безмежно любили Від біди захищали.
Тож сьогодні ми хочемо Вам «спасибі» сказати За недоспані ночі За тривоги багаті.
Є в мене найкраща бабуся За неї, Пречиста, до тебе молюся Пошли її не скарби, а щастя і долю Щоб дні її минали без смутку і болю
Даруй, матінко Божа, її життя довге й миле, Кожна днина пригожа Додає хай їй сили!
Хай ніколи бабуся Наша горя не знає Поможи їй, молюся, Преподобна, благаю.
Побажаєм вам 100 років жити Без горя, сліз і без журби Хай з вами буде щастя І здоров'я На многії літа, назавжди.
Хай здоров'я ніколи не зраджує вам

Щоб вам радість і щастя й любов Вишиваним цвіли рушники.
Хай в житті вам радість буде, Процвітайте, як той цвіт. Дай же, Боже, любим бабцям Многих, добрих, щасливих літ. ( Пісня «Многая літ»)
1.Ведучий. На свято бабусі прийшла з торбинками А в торбинках тих гостинців
2.Ведучий. Тож дозвольте бабусям Пригостити своїх онучат Смачненькими гостинцями.