методика Будиночок

  • Друк

Методика «Будиночок» (Н. І. Гуткіна)

являє собою завдання на змальовування картинки із зображенням будинку,

окремі деталі якого складаються з

елементів писаних літер. Методика розрахована на дітей

віком 5–10 років і може використовуватися для визначення

готовності дитини до школи.


          Ціль дослідження: визначити здібності дитини до копіювання

      складного зразка.
       Завдання дозволяє виявити вміння дитини орієнтуватися за зразком, точно    його копіювати, визначити            особливості розвитку мимовільної уваги,    просторового сприйняття, сенсомоторної координації та дрібної            моторики рук.
  Матеріали: зразок малюнка, аркуш паперу, олівець.

img1klas

                                                       

      Хід дослідження

            Перед виконанням завдання дитині дається інструкція: «Перед тобою лежить   аркуш паперу та олівець.       Намалюй на цьому аркуші точно таку саму картинку,   як на цьому листочку (перед малюком кладеться             аркуш із зображенням    будинку). Не поспішай, будь уважним, постарайся, щоб твій малюнок був  точно               таким самим, як на зразку. Якщо ти щось намалюєш не так, не стирай  гумкою (необхідно прослідкувати,            щоб у дитини не було гумки). Потрібно  поверх неправильного малюнка чи поряд намалювати правильно.            Тобі    зрозуміло завдання? Тоді берись до роботи».

                         По ходу виконання завдання необхідно зафіксувати:

      1. Якою рукою малює дитина (правою чи лівою).

      2. Як вона працює зі зразком: як часто дивиться на нього, чи проводить над   малюнком-зразком уявні                лінії, що повторюють контурі картинки, чи порівнює    намальоване зі зразком або малює по пам'яті.

       3. Швидко чи повільно проводить лінії.

       4. Чи відволікається під час роботи.

       5. Висловлювання та запитання під час малювання.

       6. Чи звіряє після закінчення роботи свій малюнок зі зразком.

         Коли дитина повідомляє про закінчення роботи, їй пропонується перевірити,   чи все у неї правильно.               Якщо вона побачить неточності у своєму малюнку, то   може їх виправити, але це має бути зафіксовано               експериментатором.

              Обробка та аналіз результатів

           Обробка експериментального матеріалу проводиться методом підрахунку    балів, що нараховуються за                    помилки. Помилки бувають такими.

              1. Відсутність будь-якої деталі малюнку (4 бали). На малюнку можуть бути    відсутні паркан (одна або                 дві половини), дим, труба, дах, штриховка на даху,   вікно, лінія, що зображує основу будинку.

              2. Збільшення окремих деталей малюнка більш ніж удвічі при відносно    правильному збереженні                         розміру всього малюнка (3 бали за кожну збільшену   деталь).

              3. Неправильно зображений елемент малюнка (3 бали). Неправильно можуть   бути зображені кільця                   диму, паркан, штриховка на даху, вікно, труба.    Причому якщо неправильно намальовані палички, з                  яких складається права    (ліва) частина паркану, то 2 бали нараховується не за кожну неправильну                паличку, а за всю праву (ліву) частину паркану в цілому. Те саме стосується і  кілець диму, що виходять              із труби, і штриховки на даху будинку: 2 бали  нараховується не за кожне неправильне кільце, а за                  весь неправильно  скопійований дим; не за кожну неправильну лінію в штриховці, а за всю  штриховку                даху в цілому.

             Права і ліва частини паркану оцінюються окремо: так, якщо неправильно  змальована права частина, а            ліва скопійована без помилок (чи навпаки), то  дитина отримує за намальований паркан 2 бали; якщо ж               допущені помилки і в  правій, і в лівій частині, то 4 бали (за кожну частину по 2 бали). Якщо  частина             правого (лівого) боку паркану скопійовані правильно, а частина  неправильно, то за цей бік паркану                    нараховується 1 бал; те ж саме стосується  і кілець диму, і штриховки на даху: якщо тільки одна частина             кілець диму змальована правильно, то дим оцінюється 1 балом; якщо тільки одна частина штриховки на           даху відтворена правильно, то вся штриховка оцінюється 1 балом. Неправильно відтворена кількість                  елементів у деталі малюнка не вважається помилкою, тобто не важливо, скільки буде паличок на паркані,             кілець диму чи ліній у штриховці даху.

    4. Неправильне розташування деталей в просторі малюнка (1 бал). До  помилок цього виду належать:                    розташування паркану не на загальній із  основою будинку лінії, а вище неї, будинок ніби висить у повітрі         чи нижче  лінії основи будинку; зміщення труби до лівого краю даху; суттєве зміщення  вікна в будь-який              бік від центру; розташування диму більш ніж на 30°  відхилення від горизонтальної лінії; основа даху по             розміру відповідає основі  будинку, а не перебільшує її (на зразку дах нависає над будинком).

            5. Відхилення прямих ліній більше ніж на 30° від заданого напрямку (1 бал):  вертикальних і                          горизонтальних ліній, з яких складається будинок і дах;  паличок паркану; зміна кута нахилу бокових              ліній даху (розташування їх під  прямим чи тупим кутом до основи даху замість гострого); відхилення лінії              основи паркану більш ніж на 30° від горизонтальної лінії.

        6. Розриви між лініями в тих місцях, де вони мають бути з'єднані (1 бал за  кожен розрив). У тому випадку            якщо лінії штриховки на даху не доходять до  лінії даху, 1 бал ставиться за всю штриховку в цілому, а не             за кожну  неправильну лінію штриховки.

          7. Ліній налазять одна на одну (1 бал за кожне налізання). У разі якщо лінії  штриховки на даху залазять                за лінії даху, 1 бал ставиться за всю штриховку в  цілому, а не за кожну неправильну лінію штриховки.

            Хороше виконання малюнка оцінюється як «0» балів. Таким чином, чим гірше  виконане завдання, тим                вище отримана піддослідним сумарна оцінка. Однак  при інтерпретації результатів експерименту                        необхідно враховувати вік дитини.  Діти 5 років майже не отримують оцінки «0» через недостатню                     зрілість  мозкових структур, що відповідають за сенсомоторну координацію.

           При аналізі дитячого малюнка необхідно звернути увагу на характер ліній:  дуже жирні чи «кошлаті»               лінії можуть свідчити про стан тривожності дитини.  Але висновок про тривожність у жодному разі не                 можна робити лише на  підставі цього малюнка. Підозри необхідно перевірити спеціальними  методиками на           визначення тривожності.

               Методику «Будиночок» можна проводити як індивідуально, так і в невеликих  групах.

                     Результат виконання методики в балах визначається не стільки для    порівняння однієї дитини з                іншою, скільки для відслідковування змін у  сенсомоторному розвитку однієї і тієї самої дитини в різному             віці.