Адаптація пятикласників

  • Друк

Методичні рекомендації щодо здійснення психологічногосупроводу процесу адаптації учнів до навчання в 5 класі

Кожна людина в певні періоди свого життя зазнає труднощів у зв’язку із освоєнням нового виду діяльності, переходом до нової ситуації, нових умов життя. Проблема адаптації до умов оточуючого середовища, зокрема навчання, є однією з актуальних у сучасній педагогіці та психології.

Адаптація (від. лат. аdapto - пристосовую) - це пристосування органів чуття та цілого організму до нових, змінених умов існування.

Адаптація в соціумі - це засвоєння особистістю соціального досвіду суспільства загалом і досвіду того конкретного середовища, до якого людина належить.

Психологічна адаптація - це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб.

Процес взаємодії особистості та середовища полягає в пошуку й використанні адекватних засобів і способів задоволення основних потреб. До них належать: потреба в безпеці; фізіологічні потреби (в їжі, сні, відпочинку тощо); потреба у прийнятті та любові; у визнанні та повазі; у самоствердженні, самовираженні й розвитку «я».

Шкільна адаптація - термін став використовуватись для опису різних проблем і труднощів, що виникають у школі. Із цим поняттям пов'язують відхилення в навчальній діяльності - ускладнення в навчанні, конфлікти з однокласниками, неадекватну поведінку. Цілком природно, що подолання тієї чи іншої форми дезадаптованості повинне бути спрямоване на усунення причин, що її викликають.

Дезадаптація — це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушення в навчанні й поведінці, конфліктних стосунків, психосоматичних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності, викривлень у розвитку особистості.

У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти та листі Міністерства освіти і науки України від 24.05.2013 №1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі» зазначено, що відбір змісту предметів школи ґрунтується на принципі наступності між початковою й основною школою. Забезпечення такої наступності та здійснення заходів, спрямованих на адаптацію дітей до основної школи, є важливою передумовою успішного навчання учнів у 5-му класі.

Для розв’язання проблем наступності в навчально-виховному процесі, особливо в період адаптації молодших школярів до нових умов навчання у 5-му класі усім учасникам навчально-виховного процесу необхідно:

-   ураховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11- річних школярів;

-   постійно спиратись на попередні знання, уміння та навички і на основі зазначеного забезпечувати їх удосконалення, осмислення вже на новому, вищому рівні;

-   здійснювати обов’язкову підготовку школярів до засвоєння нових навчальних компетентностей;

-   забезпечити систему взаємозв’язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимальне співвідношення та зв’язок між окремими етапами навчального процесу;

-   створювати освітньо-дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено, комфортно, не боялась розкривати світ власних емоцій;

-   забезпечити систему оптимальних вимог до знань і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і методів роботи з ними на всіх етапах навчання;

-   упроваджувати засоби стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;

-   розвивати рефлексивні вміння дивитись на себе з «боку»;

-   формувати навички самоконтролю й самооцінки:

-   аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду;

-   запроваджувати способи, спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів.

Успішній адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі сприятимуть цілеспрямована координація дій адміністрації, працівників психологічної служби, педагогів, їхній професіоналізм і досвідченість, а також ефективна взаємодія з батьками молодших підлітків.

Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму.

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник - учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах, інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. Перехід із молодшої школи до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду. До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою - початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку.

Складність цього періоду обумовлена передусім сукупністю тих змін, що відбуваються у внутрішньому світі дітей даного віку:

  1. Дорослішають і розвиваються розумово, психічно й фізично

самі діти. Основний зміст розумового розвитку школярів у цей період полягає в перебудові всієї пізнавальної сфери у зв'язку з розвитком теоретичного мислення. У свою чергу, теоретичне мислення, тобто мислення в поняттях, сприяє виникненню таких новоутворень молодшого шкільного віку: довільність;     внутрішній          план  дій

(планування); рефлексія.

Недостатній рівень розвитку цих новоутворень найчастіше викликає труднощі в навчанні у п'ятикласників.