Урок мови

Деталі

Створено: Середа, 03 березня 2021, 12:41

Останнє оновлення: Середа, 03 березня 2021, 12:41

Перегляди: 93

Конспект відкритого уроку з української мови

у 8 - му класі на тему :

«Вставні слова. Розділові знаки при вставних словах»

Тема: Вставні слова (словосполучення, речення). Розділові знаки при вставних словах.

Мета - створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність;

Навчальна: узагальнити й систематизувати основні відомості про речення із вставними словами, сформувати цілісну систему особистісних знань восьмикласників із теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалити пунктуаційні вміння й навички;поглибити знання учнів про вставні слова (словосполучення, речення);розвивати вміння знаходити їх у тексті й доцільно вживати в мовленні; вчити правильно розставляти розділові знаки при вставних конструкціях; удосконалювати вміння правильно визначати речення із вставними словами та співзвучними словами, самостійно складати з ними речення;

Розвивальна: розширити й систематизувати знання учнів про вставні слова, закріпити навички вживання їх у мовленні; ознайомити учнів із поетичними творами Л.Українки,виховувати культуру мовлення, почуття шани та поваги до видатної української письменниці систематизувати й узагальнювати, доводити й обгрунтовувати; розвивати   мовленнєво – комунікативні вміння редагування, моделювання, конструювання синтаксичних конструкцій із вставними словами; за допомогою мовленнєво – комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Виховна: виховувати інтерес до культурної спадщини нашого народу, прагнення вдосконалювати себе, своє мовлення, робити його багатим, грамотним; виховувати в учнів самостійність, справедливість, доброзичливість, гуманність, повагу до людей, старанність, наполегливість, бажання творчо працювати.

Правопис: розділові знаки при вставних словах.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових термінів.

Граматика: способи морфологічного вираження вставних слів.

Культура мовлення і стилістика: додержання правильної інтонації в реченнях із вставними словами.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь сприяти й відтворювати висловлювання типу розповіді з використанням речень із вставними словами.

Міжпредметні зв’язки: вставні слова в художніх поетичних творах Л.Українки (література).

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Наочність: схеми, таблиці, роздатковий матеріал, різнокольорові картки, підручник, портрет Лесі Українки, презентація до уроку.

                                                 Хід уроку:

Ι. Організаційний етап.

     Ось дзвінок нам дав сигнал,

     працювати час настав,

     тож і ми часу не гаймо ,

     наш урок – розпочинаймо!

ΙΙ. Мотивація навчальної діяльності.

       Проаналізуйте два уривки з віршів Лесі Українки. Чому слово «може» в одному випадку виділяється комами, а в іншому – ні?

Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.

(Леся Українка «Слово, чому ти не твердая криця»)

І та мелодія не може заніміти:

не раз, як тільки лист од вітру зашумить

чи блиснуть проти сонця ярі квіти,

вона зненацька в думці забринить.

(Леся Українка «Забуті слова»).                                     епігаф

     Протягом уроку ми спробуємо дати відповідь на це питання, навчимося доцільно й правильно використовувати вставні слова в своєму мовленні.

     Для нашого уроку я недаремно обрала уривки з віршів саме Лесі Українки. Адже 25 лютого виповнюється 150 років з дня народження цієї видатної української письменниці, поетеси, яка відома в усьому світі. Тому вивчення нашої теми ми пов’яжемо з творчістю цієї письменниці.

ΙΙΙ. Актуалізація суб’єктивного досвіду учнів та перевірка домашнього завдання:

- Спочатку давайте пригадаємо, які слова ми називаємо вставними і для чого вони взагалі існують в українській мові.

1. Заслуховування лінгвістичної казки.

       Вставне слово знало про все на світі. Хай найдрібніше що скоїться, а дізнається. Чи хто не з тієї ноги встав, чи хто на когось щось подумав — отримувало інформацію моментально. Тільки зайде в речення — новина готова. Таємниче всміхнеться і змовницьким шепотом розпочне:

— Між іншим, ви чули?

— Що? — кинуться всі до Вставного слова. Бо ж ніхто, ясна річ, не чув нічого.

— Не чули? Підмет учора дружину Додатка підво­зив додому. Тільки це, між іншим, домовились?..

Або:

— Ой, що я знаю!

— А що?

— Звісно, то, між іншим, не для розголосу, але вчора Обставина мети свого благовірного лупцюва­ла!..

       Вставне слово не милувало нікого. Сьогодні про вас розкаже, завтра мене «ощасливить». Дружити з ним лячнувато було, а от слухати... Дня не могли без нього!

   А найдужче відчулося це тоді, коли Вставне сло­во з роботи попросили. Не того попросили, що колектив захотів. Просто переборщило трохи Вставне слово, набалакавши, буцім Присудок у калюжі п'яним валявся. Присудок образи не стерпів і поставив питання руба.

   Коротше, думка була одностайна: за підрив авто­ритету керівника, за розповсюдження наклепів і пліток Вставне слово з колективу виключити.

Так то й так. Але ж у реченні стало відразу, як у могилі. Усі принишкли, спохмурніли. Клацають безупинно на клавіатурах — словом не перемовляться. Що в світі робиться — ніхто не знає. Із Вставним словом таки ве­селіше жилося. А тепер... Що казати, не та атмосфера, зовсім не та.

Присудок, либонь, і сам це скоро відчув. Призна­тися, він теж полюбляв слухати Вставне слово, а що встиг уже пересердитись, то знову поставив питання руба: на роботі поновити. Підтриманий, безперечно, був одностайно.

     Вставне слово з'явилось у реченні бліде, з синця­ми попід очима. Вочевидь, таки сильно виключення вплинуло. Аж стурбувалися усі: чи не перестане по­стачати новинами?

Нараз Вставне слово усміхнулось і по-змовниць­кому зашепотіло:

— Ви чули?

— Що? — зраділо кинулись до нього члени речен­ня.

— Прикладка з Іменником розлучатися хоче. Тільки це, між іншим, гаразд?

Усі засвітились. У колективі знову запанував здо­ровий дух.

2. Тестові завдання:

1. Вставні слова, словосполучення і речення…
А) називають того, до кого звернене мовлення;
Б) виражають особисте ставлення мовця до висловлюваної думки;
В) називають виконавця дії або саму дію.

2. В усній мові вставні слова, словосполучення і речення…
А) завжди виділяються паузами;
Б) не завжди виділяються паузами, але на письмі – обовязково;
В) ніколи паузами не виділяються.

3. Вставні слова, словосполучення і речення можуть стояти…
А) лише на початку речення;
Б) лише в кінці речення;
В) на початку, в середині та кінці речення.

3. Бесіда:

Отже, зробимо висновок:

• Вставні слова – це…. ( пар.28, с.132 правило)
• Наведіть приклади.
• На які групи поділяються вставні слова?(с.133-табличка)
• Як ми виділяємо їх в усному мовленні?( вимовляємо зниженим тоном, у прискореному темпі, перед вставними словами і після них робимо паузу)

Добре. Молодці.

- А хто скаже, як виділяємо вставні слова на письмі?

ΙV. Закріплення й узагальнення матеріалу.

- У кожного з вас на парті є картка, за якою ми будемо сьогодні працювати.

1. Перепишіть речення, розставте розділові знаки. Визначте вставні слова, поясніть, до якої групи вони належать (учні працюють біля дошки)

1. Кажуть , (вказ.на джерело повідомлення) мудрість приходить з роками. 2. Населення ,на диво,(вираж.задоволення,радість) зустріло нас привітно. 3. А вона ,уявіть,(привертають увагу співрозмовн.) зупинилась в ту мить. 4. Звідси до левади я біг ,мабуть,(вираж.невпевненість,сумів) швидше ніж до перелазу.

- Добре. Молодці. Наступне завдання складніше.

2. Замість крапок дібрати вставні слова із значенням, указаним у дужках.

Весна – це…БЕЗПЕРЕЧНО.. найкраща пора року (упевненістьі). З цим погодяться всі…СПОДІВАЮСЯ... (припущення). Весна …ЯК КАЖУТЬ... днем красна (джерело вислову). Скоро зацвітуть сади, але …МАЙТЕ НА УВАЗІ... вночі можливі приморозки (активізація уваги).

- Наступне завдання на ваших картках – гра «Зайве слово». В кожному з рядків є одне зайве слово. Вам необхідно з’ясувати, яке саме.

3. Гра «Зайве слово». Визначте групу вставних слів і знайдіть зайве слово.

А) Чого доброго, на жаль, здається, як на зло, на щастя. (ВИРАЖ,ЗАДОВОЛ,НЕЗАДОВОЛ,)

Б) Безумовно, безперечно, без сумніву, сподіваюсь, по-перше.(УПЕВНЕН.)

В) По-моєму, як кажуть, на мою думку, за словами, либонь.(ВКАЗ . НА ДЖЕРЕЛО ПОВІДОМЛ,)

Г) Чуєте, отже, бачиш, уяви собі, зверніть увагу.( ПРИВЕРТ,УВАГУ СПІВРОЗМ.)

4. Наступне завдання для тих, хто дружить не тільки з українською мовою, але й з російською.

Гра «Перекладач». Перекладіть вставні слова українською мовою.

Обратите внимание (зверніть увагу), конечно (авжеж), несомненно (безумовно), представ себе (уяви собі), итак (отже), между прочим (між іншим), надеюсь (сподіваюсь), небось (либонь), вероятно (очевидно), как спеціально (як навмисне), наверное (мабуть).

• Якщо ви правильно переклали всі слова, то у вас повинна вийти назва вірша Лесі Українки.                            («Забуті слова»).

Я подавала їй квітки, і листя, й трави

і з рук її не зводила очей.

Здавалося, вона плела не для забави,

а щоб зробить оправу для речей.

В її речах слова котились, наче хвилі,

мов сльози по її замучених братах,

в вінку, здавалось, блідли квіти білі,

і в'янули слова журливі на устах.

5. Молодці. ви добре попрацювали. А тепер давайте трошки відпочинемо.

Пропоную вам розминку від Хвилинки-веселинки.

Прочитайте гумореску Павла Глазового. Запропонуйте свою назву.

Яким чином автор гуморески досягає комічного ефекту?

Вже ніч надворі. Не спить дитина.

Схилився батько над ліжком сина

І виявляє любов і ласку.

- Послухай, - каже, - синочку, казку.

Так, значить, дід жив і, значить, баба.

Була в них, значить, ще й курка ряба.

І сіла, значить, вона в гніздечко

І, так сказати, знесла яєчко.

Дід бив яєчко і баба била.

Ну, баба, значить, теж не розбила.

А, так сказати, пробігла мишка…-

І тут синочок схопився з ліжка –

Все значить, значить та так сказати…

Не треба казки! Я хочу спати!

       Отже, нам треба вміти доцільно використовувати вставні слова, щоб не потрапляти в такі комічні ситуації, як герой гуморески.

6. Леся Українка дуже вміло використовувала в своїй творчості вставні слова. Як ви вважаєте, для чого?

   Я пропоную вам зробити синтаксичний розбір двох речень з творів письменниці.

               1) Мені осіння ніч короткою здається.

               2) Здається, рукою подати до села.

   Зробимо висновок. І повернемося до нашого епіграфу. Чи вирішили ми наше проблемне питання? Можемо відповісти на нього?

7. Скласти речення, щоб одне й те саме слово виступало в ролі члена речення і в ролі вставного слова.

V . Підсумки уроку

- Закінчіть думку:   Сьогодні на уроці я дізнався….

- На сьогоднішньому уроці найцікавішим було те, що….

- Над чим довелося замислитись?...

VI. Домашнє завдання.

Параграф 28, повторити правила с. 132-133, виконати вправу 295.

• < Попередня
• Наступна >